Про київських князів ходять легенди. Їх оспівують у піснях, зображають у фільмах і змальовують на картинах. Однак не варто забувати, що не менш видатними були їхні сестри та доньки — чимало хто з них прославився як княгині та королеви Європи. У добу Київської Русі шлюб був засобом зміцення міжнародних відносин, тому українське коріння можна знайти у багатьох династіях і знатних родах. Сьогодні ми розповімо вам про п’ять легендарних українок, які увійшли в історію як правительки європейських країн.
Добронега Володимирівна (1011-1087), королева Польщі
Фото: WikiMedia
При народженні отримала ім’я Добронега, у хрещенні стала Марією, а в західних джерелах більше відома як Марія Київська. Вона — донька Володимира Великого та молодша сестра Ярослава Мудрого. Саме Ярослав у 1041 році видав її заміж за польського князя Казимира І Відновителя. Цей шлюб врятував Польщу від розвалу та підкорення Священною Римською імперією.
Марія-Добронега народила четверо синів і доньку. Старший син Болеслав II Сміливий зайняв престол після смерті батька, а донька Святослава стала першою королевою Чехії.
Протягом усього життя Добронега мала вплив на політику Польщі: спершу через чоловіка, а згодом — через сина.
Єлизавета (Олісава) Ярославівна (1025-1066), королева Норвегії та Данії
Марка з серії «Київські князівни на престолах Європи»
Джерело: ГО «Славетні епохи України»
Норвезький принц Гаральд ІІІ Суворий довгі роки добивався руки однієї з доньок Ярослава Мудрого. Він присвятив їй поеми, що увійшли в норвезькі саги, відомі в усьому світі. Згідно з переказами, київський князь поставив Гаральду умову: той має стати королем і прославитися лицарською звитягою. Заради Олісави Гаральд зібрав військо та відвоював скандинавські землі під своє підпорядкування.
У Норвегії ім’я Олісава трансформувалося в Єлизавета. Саме завдяки їй ім’я стало королівським символом — називати простих жінок Єлизаветами було заборонено.
Однак сімейне щастя Олісави тривало недовго. Захоплений військовими походами, Гаральд загинув у бою. Після смерті чоловіка Єлизавета вийшла заміж за його запеклого ворога — короля Данії Свена ІІ. Таким чином українка встигла приміряти корону одразу двох держав.
Анна Ярославна (1032-1089), королева Франції
Фото: uaua.top
Донька «тестя Європи» Ярослава Мудрого Анна залишила по собі яскравий слід не лише в історії України, а й в історії Франції. Анна була дуже освіченою: знала п’ять мов, історію і математику, писала кирилицею і глаголицею, добре малювала. Саме Анна Ярославна привезла до Франції Реймське Євангеліє, на якому потім присягали всі королі Франції.
Анна була вагомою фігурою на політичній арені тогочасної Європи. Вона мала велику повагу серед знаті, листувалася зі Святим престолом тоді, коли король підписувався хрестиком, писала на документах «Анна Королева». Київська княжна поширювала правила особистої гігієни та освіти на території Франції та заснувала монастир святого Вікентія в Санлісі.
Євпраксія Всеволодівна (1071-1109), імператриця Священної Римської імперії
Фото: alatyr-history.club
Трагічна доля онуки Ярослава Мудрого протягом довгих років була в центрі уваги всієї Європи. Євпраксія була двічі одружена. Перший раз ще у зовсім юному віці вона вийшла заміж за маркграфа Північної Саксонії Генріха Штаденського Довгого, проте вже у 1087 році овдовіла. Другий раз вона вийшла заміж за жорстокого й аморального Генріха IV.
Німецький імператор прагнув використати шлюб для отримання політичної, фінансової та військової підтримки Київської Русі в боротьбі з Папою Римським і непокірними васалами. Однак київський князь Всеволод відмовив йому. Можливо, саме ця невдача вплинула на жорстокість Генріха IV до Євпраксії. Історики кажуть, що українка привезла з Києва почуття власної жіночої гідності і незалежності, тож не стала терпіти брутальне ставлення чоловіка та кинула виклик йому, його оточенню та всій тогочасній Європі.
Євпраксія покинула Священну Римську імперію та відбула до Італії, де, заручившись підтримкою Папи Урбана II, виступила на церковних соборах у Констанці та П`яченці й публічно засудила поведінку Генріха IV.
Останні роки свого життя Євпраксія Всеволодівна провела в Андріївському жіночому монастирі в Києві.
Свята Маргарита Шотландська (1045-1093), королева Шотландії
Фото: WikiMedia
До Шотландії Маргарита потрапила разом із батьками — донькою Ярослава Мудрого Агатою та англійським королем Едвардом Вигнанцем. Подружжя попросило притулку в країні, а король-вдівець — руки й серця юної українки.
Маргарита уславилася як реформаторка та благодійниця. Вона сприяла розвитку освіти та мистецтва, допомагала бідним. Наприклад, влаштовувала обіди для простого народу, накриваючи стіл у власному королівському палаці. За це Папа Інокентій IV додав її до лику святих. Маргарита вважається покровителькою Шотландії, а післяобідня «молитва Маргарет» промовляється й до сьогодні.
Маргарита народила вісьмох дітей. Двоє її синів правили Шотландією, а донька вийшла заміж за англійського короля Генріха I і стала прабабусею Ричарда Левове Серце.
