Сьогодні ми, як ніколи, починаємо цінувати українську ідентичність і звертатися до свого коріння. В переддень Великодня ми пропонуємо вам згадати святкові обряди та повір’я наших предків.
Чимало вірувань, які ми вважаємо християнськими, існували на нашій землі задовго до його прийняття. Після хрещення Русі язичницькі обряди були вплетені до християнських свят, зокрема й до Великодня. Таким чином сформувалися наші унікальні традиції, які вирізняють українську культуру.
Instagram: @tigerfawn
Наші пращури вважали, що у цей день усі невидимі дива розкриваються перед людьми. Тож із Великоднем було пов’язано багато вірувань і прикмет. Зберігаючи деякі язичницькі обряди, українці виконували веснянки та гаївки, закликаючи весну, а після свята — ворожили на любов та заміжжя.
Здавна у Великодні свята уважно слідкували за погодою: у перший день Великодня мороз або дощ були прикметою хорошого врожаю, а ясна погода на другий день попереджала про дощове літо. Також усі намагалися якнайраніше встати і побачити світанок, адже це приваблювало вдачу.
Головний атрибут Великодня, який завжди стояв у кожному домі, — паску — в Україні традиційно господиня випікає наодинці, подалі від чужих очей. Вважалося, що пишний і гарний великодній хліб принесе сім’ї благополуччя. Освяченою паскою підгодовували птахів, аби привернути щастя.
Instagram: @elena_sagun
Наші предки поділяли розмальовані яйця на писанки та крашанки. У писанку закладали свої найпотаємніші бажання, надії та мрії, закарбовуючи їх у візерунках. Розписаними яйцями обмінювалися із близькими, закопували в землю для доброго врожаю, використовували як обереги та підносили їх мертвим, щоб привернути у дім різноманітні блага. Крашанками ж грали та їли їх.
Незаміжні українки також використовували крашанки для ворожби: розрізаючи, дивилися, де розташований жовток. Якщо близько до краю, то заміжжя близьке, а якщо далеко або жовток погано зварився — доведеться чекати ще кілька років.
Нагадаємо, що раніше ми ділилися рецептом смачних шоколадних пасочок.
