Після початку повномасштабної війни в Україні Євросоюз та США запровадили економічні санкції до Росії та Білорусі. Зараз автомобільне сполучення залишається єдиною можливістю, щоб доставляти європейські товари до РФ.
Протягом декількох днів українські активісти блокували проїзд на польсько-білоруському кордоні, щоб фури не змогли везти товари з ЄС до Росії. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вніс пропозицію про повне припинення торгівлі між ЄС та Росією на розгляд Ради Європи.
Про те, як відбувалася блокада, розповіла співорганізаторка акції Ірина Земляна. Вона прокоментувала всі деталі виданню The Village.
«Ми хочемо домогтися того, аби Європейський Союз повністю припинив торгівлю з Росією. Справа не тільки в підсанкційних товарах — проблема в торгівлі загалом, бо вона підтримує російську економіку. Тому ми вирішили блокувати кордон і вимагати від ЄС припинити будь-які торговельні операції з РФ», — зазначила активістка.
Учасниками акції стали українці, які давно живуть у Польщі, а також ті, які вимушено покинули домівки через війну. До блокади приєдналися поляки, які не підтримують європейських політиків у питанні торгівлі з ЄС, і білоруси, які називають себе БЧБ-активістами.
«Найбільш агресивно на блокування реагували, звичайно, російські водії. Вони показували члени з вікон, малювали символ «Z» на своїх машинах. Росіянин, якого ми першим спинили зі співорганізаторкою акції Наталкою Панченко, кричав нам, що ми нацистки. Ще він казав, що підтримує Путіна і так само хоче вбивати нас, як Путін вбиває українців», — розповіла Ірина Земляна.
Активістка підкреслила, що польські водії не відповідали агресивно на блокаду. Також Ірина Земляна зазначила, що й польська поліція загалом виступала на боці протестувальників, проте відтіснила активістів одразу після відповідного наказу.
Зазначимо, прохання Матеуша Моравецького до ЄС припинити торгівлю з РФ не було проголосоване, адже його не підтримали Німеччина та Франція. Активісти передали листа німецькому канцлеру Олафу Шольцу через представництво Німеччини в Польщі. Відповіді вони не отримали. Тому активісти вирішили повезти цього листа до Німеччини, в канцелярію Шольца в Берліні.
