Нещодавня поява на великому екрані Таймс-Сквер, глобальний всеукраїнський тур, вихід альбому Heartbeat з чутливими та незвичними за звучанням треками й підготовка до першого сольника в омріяному кожним артистом Палаці Спорту — останні півтора року для співачки DOROFEEVA виявилися справжнім випробуванням, що не могло не залишити після себе чимало змін — як особистих, так і професійних. Сьогодні DOROFEEVA прикрасила нову діджитал-обкладинку ELLE та розповіла про треки, які ми нарешті зможемо почути 26 вересня, а також власні трансформації за цей час.
У тебе вже почався масштабний тур — відбулися перші два концерти, і попереду ще 20, враховуючи Палац Спорту. Це завжди виклик — як фізичний, так і моральний. Як ти готуєшся до такого насиченого періоду? Що допомагає тобі тримати баланс і зберігати натхнення під час туру?
По-перше, я готуюся морально. Завжди прошу свого турменеджера дізнатися про укриття поруч із місцем концерту, адже я та людина, яка ходить до бомбосховища — мені психологічно так легше. Особливо після епізоду, коли ми з командою під час нічного переїзду прокинулися з відчуттям, що наш автобус обстрілюють. Виявилося, що в той момент прямо над нами збивали дрон. Я дуже сильно злякалася, впала на підлогу. Для мене це був великий стрес. Після того залишився страх, але усвідомлення своєї артистичної місії — дарувати людям емоції, які надалі допоможуть їм відчувати нормальне життя, — усе це нівелює.
Фізично теж готуюся, і такий серйозний підхід у мене вперше. Я почала за півтора місяця до туру ходити на реабілітацію — спеціальні тренування для колін, з якими у мене проблеми. Оскільки в цьому турі я вперше за три роки на підборах, зараз намагаюся зробити все можливе, щоб мої ноги були більш витривалими. Як каже мій реабілітолог, тепер мені треба бути більше спортсменкою.
Шорти, Bibliotheque Nationale; аксесуар на шортах, Makova; топ, Ssheena; чоботи, The Attico; каблучка, 8000 Jewelry Atelier
У турі для мене дуже важливий комфорт, тому зі мною завжди теплі шкарпетки і багато зручних спортивних речей. Важливо, щоб було тепло, зручно, але при цьому я мала стильний вигляд. Адже перед концертом завжди відбувається meet & greet — це благодійна ініціатива, де люди можуть купити квитки на мій саундчек за донат, побачити мене, відвідати нашу репетицію, сфотографуватися, отримати від мене подарунки. Тому я маю скласти свій туровий гардероб так, щоб всі ці моменти були враховані.
Загалом для мене зараз кожен концерт має надзвичайну цінність. Мені дуже цінно відчувати людей — це важливо для моєї творчості, для пісень, які я пишу. Я маю змогу бачити життя різних регіонів України, і знаєте, що я помітила: у містах, де більше тривог, обстрілів і стресу у людей, активніше купують квитки. Це великий показник доречності концертів під час війни для мене як для артистки.
Певно, перед кожним українським артистом у якийсь момент виникає мрія виступити в Палаці Спорту. Ти вже раніше мала можливість зібрати повну залу в складі гурту «Время и Стекло», однак незабаром відбудеться твій перший сольний концерт на такому рівні. Що це означає для твоєї кар’єри?
Особисто для мене це абсолютна фантастика. Палац Спорту — це дійсно важливий майданчик для будь-якого артиста, таке собі мірило успіху. Зібрав Палац — точно потрапив в серця людей. Якщо чесно, всі здивувалися, чому я це не зробила ще рік тому. У нас нещодавно була розмова про це з Дімою Монатиком, і він запитав у мене те саме. Тут річ у тім, що я досить часто в собі сумніваюся. Усе, що стосується того, щоб працювати, писати та випускати пісні, не викликає у мене вагань. Однак, коли вже стається щось, що не повністю залежить від мене, тут починається стрес. Тому, якби до мене не прийшла Іра Горова з командою і не сказала: «Надя — Палац Спорту!» — я, мабуть, ще рік не наважилася б.
Сукня та туфлі, The Attico; сережки, 8000 Jewelry Atelier
Зараз гарно йде продаж квитків, і я дуже цьому радію. Концерт 22 листопада, тож час на підготовку у нас ще є.
На сьогодні у нас вже є концепція шоу, сцени, зібраний треклист, спецгість — мій улюблений друг Міша Лебіга, який вже пів року сидить на заспокійливих, бо дуже хвилюється. Щодо пісень: якщо в турі глядачі чують тільки п`ять з нового альбому, то в Палаці вперше наживо звучатиме весь. І, звичайно, інші хіти.
Уже за кілька днів всі зможуть нарешті послухати твій новий альбом Heartbeat. Розкажи більше про його розробку. Яку Надю ми побачимо в кожній пісні? Який з треків нового альбому тобі найближчий в цей момент життя? Чи є пісня, створення якої стало для тебе своєрідною терапією?
Так, уже за кілька днів виходить альбом, який писався півтора року! Я весь цей час не давала великих інтерв’ю, не ходила на піар-заходи, тому в людей до мене накопичилось багато питань. Ось ці пісні й стануть найкращими відповідями.
До речі, багато пісень туди не увійшло, тому що протягом цього періоду вони ніби ставали зайвими за настроєм. У цьому альбомі я нарешті дозволила собі відкрити душу, бути неідеальною, бути собою та щиро розмовляти зі слухачем. Кожен трек в альбомі відтворює мій стан, мій хартбіт в певний період життя. І, як і в кожного українця, він дуже різний, часто контрастний. У мене з цим альбомом відбувся такий парадокс: коли було важко та сумно — писалися більш позитивні пісні, а коли було добре — створювалась сумна музика. Такий собі дивний баланс, притаманний кожному з нас сьогодні.
Сукня, Coperni; мюлі, Ioannes; сережки, Magda Butrym
Боюся навіть порахувати, скільки вже разів я його послухала. Адже спочатку я писала ці пісні, потім відслуховувала аранжування, зведення, просторове аудіо Dolby Atmos, у якому він також буде доступний. Мабуть, мільярд разів.
З нових треків мені дуже подобається співати на концертах «Колискова 2022» — у цей момент я відчуваю сильний потік енергії всередині. Слухати люблю «Паролі» і «Гість». А в машині обожнюю вмикати «Хартбіт» — вона має superpower і взагалі не набридає, ніби постійно розкривається і закохує в себе ще більше.
Пісня «Колискова 2022» дуже особлива, вона є моєю присвятою найкрутішим жінкам Всесвіту — українкам! Завжди вважала, що музика має підіймати людям настрій, відволікати, але зараз своєю творчістю мені важливо й нагадувати про важливе. Мені хочеться, щоб наші українські жінки, мами, знали, що ними пишаються. Я захоплююся кожною та навіть уявити не можу, що вони відчувають у дні сильних обстрілів, коли хвилюються за своїх дітей більше, ніж за себе, і піклуються про їхні життя. Ця пісня увібрала в себе мій біль, мою рефлексію.
Пісня «Колискова 2022» відзначається й особливим новим звучанням. Розкажи трішки про це.
Коли ми почали писати цю пісню, народна манера звучання з’явилася сама собою — воно само полилося. І дубль, який я заспівала тоді в непрофесійний мікрофон, ми залишили у фінальній версії. Зберегли той момент фантастичної творчості, той потік, у якому я перебувала в моменті написання пісні. Втім там є і народні елементи, і сучасний саунд, що разом створюють досить потужний ефект.
До речі, цю пісню ми почали писати у 2022-му, а потім я її відклала аж до літа цього року, коли стався жахливий обстріл «Охматдиту» і багато всього сколихнув усередині.
Майже всі пісні з альбому ти створила зі своїм чоловіком Мішею Кацуріним. Чи можеш ти розповісти про ваші спільні історії, які підштовхнули до написання треків? Яким був ваш творчий тандем?
По-перше, це дуже зручно. (Сміється. — Ред.) Десь на підсвідомості я мріяла про те, щоб зі мною поруч була людина, з якою я зможу творити. І те, що зараз в мене є цей скарб, позитивно впливає на мою творчість. До речі, одинадцять із дванадцяти пісень в альбомі створені в тандемі з Мішею.
По-друге, Міша в дитинстві мріяв стати музикантом, і до повномасштабного вторгнення у нього навіть вийшов альбом. Це для нас обох самореалізація, адже я теж багато років не мала можливості проявлятися як автор, створювати своє. Він часто дуркує на наших сесіях, і ця його дитяча безпосередність захоплює мене та дає класні результати. Ми ніби доповнюємо одне одного.
Але я зрозуміла, що ми також часто конфліктуємо під час створення пісень. Пам’ятаю, що коли створювалася пісня «Гість», ми посварились через щось. Міша пішов у сусідню кімнату та почав грати на гітарі, яку нам друг подарував на весілля. Я слухала та не заважала. А потім він зайшов до мене та зіграв куплет, і я зрозуміла, що це все про мене, про те, що я відчувала в той момент життя.
Не так давно стався ще один важливий момент — ти прикрасила екрани Таймс-Сквер у рамках амбасадорства Spotify. Що ти відчула, коли вперше побачила себе на такому майданчику? Як вважаєш, це вплине на розвиток твоєї кар’єри на міжнародному рівні?
Звісно, це надзвичайно важлива подія для мене, як для людини, яка все життя працює над тим, щоб її пісні слухали та любили. І як для артистки-жінки, адже проєкт EQUAL від Spotify підтримує та підсилює жінок в музиці по всьому світу. До того ж вперше трек українською мовою, у цьому випадку «Нітрогліцерин», потрапив одночасно в український та глобальний плейлисти EQUAL.
Для мене це, в першу чергу, можливість нести певні сенси через творчість, просувати сучасне українське на світовому рівні та популяризувати нашу музику.
Вихід нового альбому, великий тур, перший сольник у Палаці Спорту — схоже, що зараз твоє життя несеться у шаленому темпі. Як ти допомагаєш собі не вигоріти в такі моменти? Що та хто найбільше підтримує тебе, коли кожен день насичений морем справ?
Я нарешті почала робити собі вихідні, і зрозуміла, наскільки більш наповненою та працездатною стаю, коли відпочину. Навіть за короткий час ти встигаєш оновитися, принести нові ідеї, послухати музику, просто фізично прийти до тями.
Раз на місяць я працюю над собою з медитаційним коучем, з якою проговорюю свої найбільші страхи, проблеми, і ми намагаємося прибрати їх з моєї голови. Адже ми всі часто самі себе зупиняємо — боїмося, не віримо у власні сили. Я цього намагаюся позбавлятися.
Мене наповнює естетика. Мені важливо бачити красу навколо — це той дофамін, який дає відпочинок мозку та надихає: смачна та красива їжа, красиві картинки в Pinterest, мистецтво, природа. Тим більше у нашій країні так багато гарних місць, прекрасної природи, неймовірних кафе та ресторанів — є великий простір для наповнення та відновлення.
Ти казала, що альбом створювався півтора року. Як ти трансформувалася за цей час? Як змінилися стосунки з собою та близькими?
За моїми відчуттями, зі мною відбулася дуже сильна трансформація. Я стала більше приймати себе, дозволила бути неідеальною і перестала боятися запізнюватися. У свої 34 я зрозуміла, що найголовніше — жити в правді з собою. Хоча для цього іноді потрібно зробити вибір, який багатьом не подобається чи здається незрозумілим.
Що залишилося незмінним — це вимогливість до себе та неймовірна любов до того, що я роблю.
Коли ти дивишся на свою кар`єру зараз, про що мрієш далі? Які нові цілі ставиш перед собою?
У мене вперше в житті вже є сингл на наступний рік, який я до того ж вважаю потенційним хітом. І я собою через це дуже пишаюся. Мрію написати англомовний EP і пісню, яка закохає в себе увесь світ. Щоб це була англомовна пісня, але всі розуміли, що її співає артист з України. А ще в мене багато особистих цілей.
Команда:
Фото: Аліна Персик (Євтеєва)
Стиль: Маргарита Шекель
Макіяж: Ольга Мішура
Асистентка з макіяжу: Світлана Мосалова
Волосся: Наталія Браславич
Гафер: Сергій Процьків