Навіть під час повномасштабної війни українці продовжують купувати квіти, підтримують малий бізнес та обережно думають про майбутнє. Однак спершу все було не так оптимістично. Каріна Хілінська, засновниця ARKA flower shop, планувала закрити власний бізнес після 8 років роботи, але в підсумку перезапустила та розширила проєкт у ризикований період.
В інтерв’ю ELLE.UA Каріна розповіла про нелегкий для бізнесу рік, шлях від закриття до відновлення роботи та яким бачить майбутнє в Україні.
До початку повномасштабної війни в суспільстві були різні настрої — у когось панічні, у когось оптимістичні. Як щодо вас, можливо, готували бізнес до цього, враховували можливі ризики, кризу?
Ми відмовлялись у це вірити, але маленькими кроками ставили бізнес на паузу. У лютому не відкрили передзамовлення на 8 березня, хоча зазвичай робимо це за місяць, не сформували список закупівлі з голландського аукціону. У нас були великі плани на той сезон, але ми починали розуміти, що все так і залишиться на папері та у мріях.
Чимало бізнесів не змогли пережити цей період і закрилися. У вас теж були думки закрити проєкт ARKA, що спонукало не зробити цього?
На жаль, так. У березні я хотіла закрити проєкт через тотальну відсутність внутрішніх сил, які потрібні були для відновлення робочих процесів. Мене зупинив лише партнер, який нагадав, скільки сил та часу було вкладено в ARKA за 8 років.
Розкажіть про перші дні, тижні та місяці війни. Як організували роботу свого бізнесу? Як ви особисто переживали цей період?
Ми не відкрились 24 лютого, і все. Всі процеси зупинилися, життя завмерло. Все зупинилося аж до 9 травня, коли ARKA відновила свою роботу.
Мені було дуже важко весь цей період, але, коли вперше від початку повномасштабної війни потрапила в наш простір, зрозуміла, що це єдине, що хочеться залишити з минулого життя. Єдине, що нагадувало про часи, коли все було інакше.
Що змінилося в роботі кав’ярні та квіткової доставки після перезапуску? Українці все ще купують квіти?
Додалися нові приводи. Зараз люди особливо сильно хочуть подарувати квіти тим, за ким сумують. Відправити їм нові свічки в часи аварійного відключення. Відправити букет без приводу та додати ранкову каву. Здається, ці обставини навчили нас жити тут і зараз краще, ніж коучі.
Без чого неможливо зараз уявити соціально відповідальний бізнес в Україні?
Без допомоги фондам та ЗСУ. Не обов’язково це повинні бути гучні колаборації та масштабні проєкти, але допомога має бути регулярною.
Хоч будувати плани в нинішніх реаліях дуже утопічно, але яка мета на найближчий час?
Ми повернулися до минулорічного плану на два-три роки та просто продовжуємо працювати. Щоденно покращуємо внутрішні та зовнішні процеси, а також готуємося до масштабування.
Яким ви бачите майбутнє в Україні — особисте та свого бізнесу?
Україна живе і буде квітнути в майбутньому, попри всі складнощі. З’являються нові особистості, які більше не мають часу боятися, нові класні проєкти, люди відкривають нові бізнеси та живуть це життя. Всім боляче, складно, страшно, але тил має працювати, щоб перемогу ми святкували не в містах-привидах.
Що вас спонукає працювати в таких складних умовах та навіть планувати майбутнє?
Абсолютна віра в те, що Україна — найкраща країна у світі.
Чи змінилися ваші погляди на життя, бізнес, суспільство після 24 лютого? Які цінності зараз для вас найважливіші?
Змінилося тільки те, що я відчуваю себе на 10 років старшою. Не знаю, добре це чи погано, але як є. Цінності не змінилися, я лиш сильніше в них переконалася.
Як власниця бізнесу, що зміг не просто не закритися, а й стати масштабнішим, поділіться, що мотивує працювати та не опускати руки?
Я дуже хочу, щоб проєкт, народжений в Україні, не пішов із цього ринку, щоб він розвивався всередині та ззовні країни. Я хочу надавати робочі місця та допомагати людям обіймати близьких за сотні чи тисячі кілометрів. Хочу, щоб ми могли допомагати триматися та поліпшувати настрій киянам.
