«Вагітна жінка — не хвора, вона повинна отримувати задоволення від життя»: великий гайд від гінекологині МЦ «Лелека» для майбутніх мам

Відповіді на головні питання, які турбують усіх вагітних

Бажання бути мамою я відчувала завжди: знала, що моєї любові до світу точно вистачить на кількох золотоволосих малюків. Після тридцяти це переросло в потребу — чи то біологічний годинник наздогнав і мене, чи то поруч опинився саме той чоловік, разом з яким захотілося множити ту любов. Але спланувати такий сакральний момент, як народження дитини, в умовах війни виявилося завданням із зірочкою. Минали місяці, роки, і, коли ми з коханим визнали: так, зараз найневдаліший час для батьківства — лелека постукав крилом у наше вікно. Буквально.

З перших секунд шоку радості, з перших несміливих поштовхів первістка, схожих на пурхання метелика, ми відчули тепло, здатне обігріти всю галактику. Та разом з ним сиротами на шкірі виступили перші страхи: «а що, якщо?», «а раптом ми зробимо щось не так?», «як треба, а як в жодному разі не можна?». Перше полегшення я відчула, коли чоловік узяв мене за руки й, дивлячись у вічі, абсолютно спокійно запевнив: «У нас все буде добре. Без варіантів». Вдруге — коли на 10-му тижні я стала на облік до медичного центру «Лелека», де завідувачка відділення дала свій мобільний зі словами: «Можна писати й дзвонити 24 на 7». Так почалася наша ні на що не схожа досі подорож до майбутнього батьківства, яка триває ось уже сьомий місяць.

Світлана Кравченко

Мушу зізнатися, я не тривожна мама (принаймні поки що). Я собі вирішила: найкраще, що я можу дати малюку на цьому етапі, — мій стабільний психоемоційний стан, гарний настрій і контроль над здоров’ям. Я не прочитала жодної тематичної книжки, не пройшла жодного тренінгу й ні секунди не сиділа на сумнівних форумах. Свідомо. Єдине джерело моєї «вагітної інформації» — лікарка, з якою, щиро вважаю, мені дуже пощастило. Тож на правах вагітної, позаду якої поважні два триместри, я вирішила поспілкуватися з нею про все, що турбувало особисто мене попередні шість місяців і, впевнена, турбує тисячі жінок, які вже стали або планують стати на цей шлях. 

Коли вагітній ставати на облік, що можна їсти, а що ні, які аналізи й коли здавати, чи можна літати, пити каву і продовжувати жити статевим життям — про все це й не тільки в розмові шеф-редакторки ELLE.UA Світлани Кравченко із завідувачкою МЦ «Лелека» на Печерську, лікаркою акушеркою-гінекологинею Світланою Лупіч.

Світлана Лупіч

Які перші симптоми вагітності можуть бути достовірними, а які зазвичай є сигналами лише гормональних змін?

Головним симптомом є затримка менструації. Якщо в перший день циклу вона не почалася, потрібно або підтвердити, або спростувати припущення щодо вагітності. Для цього існує тест-смужка, при чому неважливо, яку саме брати в аптеці: ані від вартості, ані від виробника результат не залежить. Точність такого тесту приблизно 90%. Чому? Тому що є жінки, у яких рівень ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини), що вказує на позитивний результат тесту, починає нормально вироблятися дещо пізніше. Протягом двох наступних тижнів бігти до лікаря абсолютно немає сенсу: у такі терміни він вагітності ще не побачить. Тому, якщо вас нічого не турбує, раджу здати аналіз ХГЛ. Якщо цифра більше ніж 5 (неважливо — 30, 100 або 1000, якою б вона не була), рівно через два дні в тій самій лабораторії ми знову перевіряємо ХГЛ. І якщо цифра виросла вдвічі, це сто відсотків прогресуюча маткова вагітність. Чекаємо два-три тижні та йдемо до гінеколога. Якщо ж і тест був негативний, і ХГЛ менше ніж 5, записуємося до гінеколога та з’ясовуємо причини затримки менструації — їх може бути багато. 

Найтиповіші помилки, яких жінки припускаються на ранніх термінах: купують дорогі тести пачками й негайно записуються на прийом до гінеколога. Логічніше після одного-двох позитивних тестів одразу здати ХГЛ. 

Який базовий перелік аналізів варто здати й навіщо кожен з них потрібен? Які обстеження є обов’язковими в кожному триместрі?

Все залежить від того, планували ви вагітність чи ні. Якщо планували, тоді ви вже, напевно, здавали стартові аналізи й, найімовірніше, лікар уносив коригування і призначав хоча би фолієву кислоту (на сьогодні доведено, що недостатність фолієвої кислоти викликає в плода патологію нервової трубки). Тож якщо для вас дві смужки на тесті не стали сюрпризом — не поспішайте, є час обдумати й обрати клініку та лікаря. Не обов’язково це робити з 6-го по 9-й тиждень, можна почекати й до 10-го. Якщо ж вагітність незапланована, але ви хочете її зберегти, я б рекомендувала ближче до 6-го тижня звернутися в клініку, аби пересвідчитися, що з малюком все добре. Тому що під час вагітності щитоподібна залоза може поводитися не дуже коректно (особливо якщо є хронічні захворювання), а високі цифри ТТГ ведуть до низького IQ у дитини. Тут непрямий наслідковий зв`язок, але він є, тому його, як правило, можна відкоригувати на ранніх термінах. Окрім того, брак вітаміну В в організмі також може провокувати зміни в роботі щитоподібної залози. Або ж вагітна постійно хоче спати й думає, що це нормально для її стану, а це може бути, наприклад, ознакою анемії, яку теж вчасно можна усунути. 

Тому до 10-го тижня вагітності я раджу все ж визначитися з клінікою та звернутися до лікаря. 

Чому йдеться саме про 10-й тиждень? Бо на 10-му тижні ми можемо здати неінвазивний пренатальний тест — НІПТ. Тим, кого цікавить виключно стать дитини, одразу раджу зекономити кошти й зачекати до скринінгу. НІПТ роблять з іншою метою — щоб передбачити всі ризики. Якщо вагітній за 35, є ожиріння чи, навпаки, астенія, якщо в роду були якісь хромосомні аномалії або вади розвитку, я б обов`язково рекомендувала НІПТ. Якщо партнеру більше ніж 45 років або ви готуєтеся до програми ЕКЗ, теж для спокою краще здати цей тест — звісно, за умови, що у вас є така фінансова можливість. Якщо ж немає, розраховуємо ризики вже на скринінгах. Перший і найважливіший скринінг проводять з 11-го по 13-й тиждень. Це відбувається у два етапи: спочатку замір тиску і забір крові; після цього лікар УЗД, який має сертифікацію FMF, розраховує ризики на всі можливі вади розвитку або хромосомну патологію. Зазвичай точність такого аналізу — 90–97% (залежить від лабораторії та рівня спеціалізації лікаря УЗД). 

Кожен тест (НІПТ і скринінг) важливий сам по собі, разом це ідеальний дует, який би я рекомендувала всім, хто може собі це дозволити. 

Потім ідемо спокійно жити й чекати на другий скринінг. Він теж робиться у два етапи. На 16-18-му тижні здаємо гормон альфа-фетопротеїн — це розрахунок ризиків другого триместру. І на 20-21-му тижні робимо експертне УЗД. У цей час вже сформовані плацента, кровоплин, а головне — серцево-судинна система дитини. Це основне, що нас цікавить і що дає нам змогу сказати вам: у вас все ідеально на 99%. І якщо ви не робили НІПТ, на цьому УЗД ми підтверджуємо стать дитини: яєчка вже опускаються в мошонку і, відповідно, ми вже зі 100-відсотковою впевненістю можемо сказати, хлопчик у вас чи дівчинка. 

Третє УЗД (з 29-го по 32-й тиждень) ми робимо вже більше під державні програми: там видається декретний лист, за яким мама впродовж 126 днів отримуватиме виплати. Тому ми повинні впевнитися, що малюк росте, розвивається, дивимося на плаценту, вагу й параметри плоду, чи немає багатоводдя. 

Я, до речі, хотіла запитати про УЗД. Є багато упереджень, особливо в моєї 87-річної бабусі, яка чує, що ми ходимо на скринінг раз у два місяці, і вже хапається за серце: «Нащо того малюка тривожити? Ми свого часу чекали й нікуди не заглядали». Водночас моя сестра, яка зараз теж вагітна, набагато тривожніша, ніж я, і бігає на УЗД ледь не через тиждень. Де здорова межа?

Ті, хто категорично проти УЗД, знайдуть медичні аргументи. Дійсно, датчик несе тепловий потік, проникнення якого трохи глибше, ніж шкіра. Ми говоримо саме про датчики, які вмикаються зі звуком: коли ви бачите й чуєте серцебиття, кровоплин тощо. Вони більш інтенсивні. 

Інша частина медиків переконана, що цей вплив не такий великий або ж взагалі непомітний для здоров’я чи стану вагітної. 

В ідеалі ми орієнтуємося на чотири УЗД у правильні терміни: на 12, 20, 30 та 36-му тижні (останній — за бажанням).

Як часто потрібно відвідувати лікаря, якщо вагітність проходить без ускладнень? 

Один раз у місяць до 30-го тижня — це 100%. Перші місяці ми забираємо багато аналізів: на ВІЛ, гепатити, сифіліс. Для чого? Бо ви плануєте народжувати в пологовому, де будуть інші жінки. І ми повинні бути впевнені, що у вас все ок. Всіх цікавить, для чого повторно здавати кров, скажімо, на ВІЛ. Все просто: тому що реплікація вірусу ВІЛ може бути через три місяці. Тому кожні три місяці ми перестраховуємося, що там нічого немає. 

Якщо не брати проміжні аналізи, як-от глюкозотолерантний або той самий ТТГ, в ідеалі кров здається 3-4 рази за вагітність. Ну і після 30-го тижня що два тижні здається сеча. 

На жаль, у нашому регіоні страждають показники вітаміну D, феритину. Тому якщо є скарги — здаємо кров додатково. 

Крім того, ми намагаємося попередити прееклампсію — порушення кровоплину між мамою й дитиною. Це той стан, який ми розраховували в першому триместрі, щоб його виключити. Якщо ж його було підтверджено — вагітній, найімовірніше, було призначено аспірин (аби розрідити кров). Прееклампсія має три прояви: тиск, білок і набряки. Тому за її наявності ми контролюємо ці прояви кожні два тижні. 

Зазвичай лікарі розказують це жінкам поетапно. Якщо є потреба — вагітна контролює тиск кожного дня, приймає спеціальні препарати для його зниження. Але все це відбувається під контролем і, як правило, з візитом до лікаря що два тижні, щоб у разі потреби оперативно змінити тактику. 

Чи відрізняється підхід у приватній клініці від державної поліклініки? Я так зрозуміла, що точно кількістю аналізів. 

У державних клініках не роблять розрахунків — лише звичайні скринінги. Тому що програма Astraia, яка дає змогу проводити ці дослідження, — європейська, і ми платимо за неї кошти. Наші лікарі навчаються працювати з нею, ми стимулюємо їх, інакше не матимемо такого високого відсотку. Скринінг усе ж дає нижчі прогнози, раніше це було 80-88%. 

Тому зазвичай державні клініки користуються приватними лабораторіями: вам треба самостійно віднести туди свої аналізи й результати УЗД. Для вагітної це певний дискомфорт. Або ж там не є обов’язковою здача ТТГ, а за нашими рекомендаціями це важливий аналіз. 

У мене є досвід роботи в державній клініці, і я впевнено можу сказати, що там це все пацієнтці додатково проговорюють і рекомендують. Просто через брак коштів, які держава виділяє на вагітну, це все неможливо зробити без додаткових витрат у приватних лабораторіях. 

Водночас на сьогодні всі приватні лікарні вже мають можливість видавати лікарняні, вести обмінні карти. З цим жодних проблем. 

Підсумовуючи, можемо говорити про те, що жінка має право обирати, яка клініка найкраще підходить їй за бюджетом, місцем розташування, життєвими обставинами чи іншими критеріями. 

Працюючи сьогодні в МЦ «Лелека», я бачу, наскільки комфортним і цілісним може бути маршрут вагітної, коли всі процеси зібрані в одному місці. Лікарі постійно на зв’язку, а результати аналізів, консультації та скринінги не потрібно «носити» між різними установами — усе відбувається в межах одного медичного центру. Якщо в жінки є супутні захворювання, до ведення вагітності долучають суміжних спеціалістів, а за потреби — психолога. Є й додаткові можливості, що зменшують тривожність і підтримують жінку: йога для вагітних, безкоштовна школа батьківства, сніданки після здачі аналізів і загалом атмосфера, що не нагадує лікарню й не створює зайвого стресу. Особливу увагу ми приділяємо критичним результатам аналізів: кожен тривожний показник одразу береться під контроль.

Ще одна важлива перевага — цілодобове відділення збереження вагітності. За будь-яких симптомів, що викликають хвилювання, жінка може приїхати в клініку в будь-який час, і їй одразу нададуть допомогу. Перебування та лікування у стаціонарі входять до пакетів ведення вагітності — фактично це внутрішнє страхування «Лелеки», яке покриває найкритичніші ситуації.

Чому важливо стати на облік вчасно? Що входить у перший прийом у клініці — які обстеження, консультації, рекомендації? 

По-перше, це справді важливий вибір, який має юридичне підтвердження. Кожна клініка, яка ставить жінку на облік, несе відповідальність до пологів. Кожен лікар статистично відповідає за цю вагітну. Лікар надає вам свої контакти, а ви заповнюєте певні форми для обмінної карти й здаєте аналізи (кров, сечу), міряєте тиск, зважуєтеся і заміряєте зріст для визначення маси тіла. Якщо термін більший — робимо УЗД і міряємо живіт. Пальпуємо щитоподібну залозу, відвідуємо терапевта. Тобто перші візити — це діагностування вашого стану і розуміння, з якої точки ми стартуємо. Що більше нюансів ми виявляємо на ранніх етапах, то більше в лікарів шансів вплинути на них. 

Як обрати свого лікаря-гінеколога або акушера? На що звертати увагу, вибираючи лікаря: досвід, репутація чи «людський фактор»? Як зрозуміти, що лікар — «твій»?

Є лікарі, які розпитують у вагітної похвилинно, як минув її тиждень. Я ж можу запитати, як справи, і якщо скарг немає й аналізи в нормі, то йдемо далі. Лікарі, як і люди, є різні. Тож я кажу так: якщо ви прийшли у приватну клініку й платите кошти, хоч всіх нас спробуйте! Щонайменше ознайомтеся з профілями лікарів у нас на сайті й зробіть свій вибір. Це в державних клініках часто не залишають вибору, а в приватних це право завжди є. Однозначно вагітній має бути комфортно зі своїм лікарем, тому що це спілкування триває 9 місяців. У мене є пацієнтки, з якими ми зрештою стали кумами, з якими дружимо й зустрічаємося щороку, а чиїсь діти вже стоять в мене на обліку. 

А ви онлайн ведете дівчат, які за кордоном?

Так, такі пацієнтки в мене також є. Одна приїжджала на скринінги з Норвегії, тому що там, до прикладу, заборонено переривати вагітність, навіть якщо вона патологічна. І от вона для свого спокою приїздила в Україну й стояла на обліку тут. Також є жінки, які в Україні ведуть бізнес, мають ФОП, тому також тут оформлюють декретний лікарняний. Хтось оформлює тут свідоцтва своїм дітям. 

У нас є лікарі, які підтвердили свої дипломи в інших країнах, але все одно питають: «А ви ж мене приймете? Я дітей прилаштую, війна закінчиться, і я повернуся». 

Чи зменшилася кількість жінок на обліку за останні три роки?

Так, ці відтоки відбуваються залежно від ситуації в країні: збільшується кількість обстрілів чи прогнозів важкої зими — і той, хто може (попри те що війна триває вже четвертий рік), намагається убезпечити себе й майбутнього малюка — і їде чи то за кордон, чи то на захід України, чи то в село. 

Навіть я, така «залізна», впіймала свою першу панічну атаку в Сумах під час чергового виїзду на деокуповані території. Я чула обстріли за вікном з чітким розумінням, що в місто зайшли ДРГ, хочу встати з ліжка — і не можу. 

Тому я сьогодні можу зрозуміти кожного, особливо вагітних. 

Яким є ідеально допустимим набір ваги за 9 місяців? Я розумію, що у всіх різні комплекції, анамнези й таке інше, але що вважається нормою? 

Неважливо, коли ви стаєте на облік: у 6, 12 чи 20 тижнів — зазвичай лікар питає ваш зріст і вагу для вираховування індексу маси тіла. Залежно від цієї цифри ми проговорюємо, скільки вагітній рекомендовано набрати. Якщо індекс маси тіла низький, то, відповідно, набрати можна більше, навіть до 16 кілограмів. Якщо індекс маси тіла високий, на межі з ожирінням або із зайвою вагою, як правило, ми рекомендуємо набрати від 10 до 12 кілограмів.

Вагу ми контролюємо десь раз на місяць, не потрібно робити це щодня, тому що в кожному триместрі набір різний. У першому триместрі за рахунок рідини нам здається, що ми ну дуже сильно набрякли й розпухли, але це з часом нормалізується. Жінки, які, наприклад, живуть у прифронтових регіонах і не мають змоги регулярно показуватися лікарю, можуть стежити за вагою самостійно. Якщо індекс маси тіла високий, то середньостатистично можна набрати 500 грамів на тиждень. Це вже край. Якщо за місяць +2 кілограми, то це, в принципі, більш-менш нормально. Але якщо місяць +кілограм, а потім +5, треба більше уваги приділити цьому питанню. 

Яким має бути харчування під час вагітності? Який раціон вважається збалансованим?

Проведу дуже актуальну аналогію: організм вагітної перебуває наче у стані війни. З ним відбувається щось абсолютно нове, стресове й незрозуміле. І для того, щоб адаптуватися, йому потрібні вуглеводи. Коли ми їмо фрукти з думкою, що ми споживаємо менше калорій, насправді ми накопичуємо вуглеводи, які організм «приберігає» на випадок «війни». І ми набираємо вагу. Фрукти їсти потрібно, я тільки за, як й інші прості вуглеводи! Але бажано це все робити в першій половині дня, до 16:00. Далі можна білок, овочі, ягоди. 

Які продукти точно не рекомендуються вагітним? З найпоширеніших заборон — суші, сире м`ясо і риба?

Коли пацієнтка стає на облік у приватній клініці, вона зазвичай здає аналізи на TORCH-інфекції, аби перевірити, чи хворіла вона на токсоплазмоз. А багато хто з нас гостював у дитинстві в бабусі в селі, грав у пісочницях і мав контакт із місцями, де коти ходили в туалет. Отже, у нас вже є імунітет, тож насправді ми можемо їсти все, що ми хочемо. Але це чомусь рідко пояснюють вагітним. Тому «не беріть кота на руки» чи «не їжте суші» — це поширені міфи. Не можна цього робити, якщо ви мали безпосередній контакт з екскрементами кота й не помили після цього руки. 

Я рекомендую вагітним не купувати продукти на стихійних базарах, якщо вони лежать на підлозі. Цих експериментів краще уникати. 

Стоп-продуктів, як на мене, немає. В окремих випадках — фастфуд. Але є жінки, у яких організм його вимагає, а природу також варто слухати. 

Щодо вживання вагітною кави — дослідження підтвердили прямий зв`язок із впливом на судини, а отже, і на дитину. Тому ми рекомендуємо все ж таки до двох чашок — неважливо, без кофеїну чи з кофеїном, з молоком чи без. Головне — не більше двох порцій для тих жінок, які раніше вживали по три-чотири-п’ять. Бо є й такі, які раніше пили одну чашку, а почувши про дозволені дві, збільшують свою денну дозу. Цього робити не треба. 

Єдиний стоп-продукт для вагітної, шкода якого доведена науково, — це алкоголь. Все інше проговорюється індивідуально. 

Я завжди говорю: вагітна жінка — не хвора, вона повинна отримувати задоволення від життя. Природа максимально подбала, щоб захистити дитину. Тому завдання вагітної — зробити своє життя комфортним, тоді й малюку це буде на користь. 

Які вітаміни та добавки є обов`язковими для майбутніх мам і на яких термінах їх підключати? Чи можна самостійно призначати вітаміни?

У нашій місцевості, як правило, з самого початку призначаються фолієва кислота і йод. Далі — дуже часто — залізо. Омега — якщо ви не їсте рибу двічі на тиждень. Вітамін D — суперечливий на сьогодні момент: з одного боку, він дуже розтиражований, з іншого — якщо є скарги на щитоподібну залозу або ж ви працюєте в офісі й зовсім не бачите сонця, тоді можна його підключати. Коли все більш-менш у нормі, то мінімальної підтримувальної дози у 2000 мл буде достатньо. І звичайно, з 16-го тижня можемо рекомендувати кальцій. При цьому маю зазначити, що є жінки, які відмовляються від прийому вітамінів, оскільки прагнуть отримувати всі необхідні мікроелементи завдяки харчуванню. І декому з них це вдається. 

Зараз від багатьох знайомих і подруг, як вагітних, так і не вагітних, чую скарги на феритин — у більшості він критично низький. Що з цим робити?

Як колись усі вагітні переймалися через Д-димер, так сьогодні через феритин. Загалом феритин — це біохімічний маркер. А біохімічні маркери можуть змінюватися залежно від нашого стану. Наприклад, феритин може бути високий через те, що ми місяць тому хворіли на грип або ковід. І це не буде показником. Тому сам по собі жоден показник не оцінюється. І одразу бігти на крапельниці також не варто. Так, коли феритин менше 10, варто звернути на це увагу. Але, повірте, це ще не катастрофічно. Це все про запас заліза, і реагувати на нього треба комплексно й разом з лікарем. Просто так — окремо феритин — навіть не здавайте. Наступного дня і ще через п’ять у різних лабораторіях ви, швидше за все, отримаєте різний результат. Тому ніякі вітаміни самі собі не призначаємо. От лише фолієву кислоту — її треба вживати всім вагітним 100%. 

З харчуванням і вітамінами розібрались, тепер щодо фізичних навантажень. Які види спорту дозволені майбутнім мамам? Які вправи найкраще підтримують тіло під час вагітності?

Якщо жінка активно займалася спортом, то вона може продовжувати це робити (бажано під наглядом тренера, без ривкових елементів, а через присідання або, в ідеалі, сидячи, без додаткового навантаження на спину й живіт). Якщо зовсім не займалася, краще ввести якусь програму-мінімум: пілатес, йога, басейн або хоча б прогулянки із собакою. Розтяжки, масажі — можна за умови сертифікованого тренера чи масажиста. Масаж для вагітних в основному скерований, щоб зняти набряки, адже в нас інша вага, інша ходьба, інші навантаження, і буває необхідна додаткова підтримка й допомога. Повертаємося до однієї з ключових порад вагітним — зробити своє життя комфортним. 

Токсикоз — один із найнеприємніших моментів вагітності. Чи справді всім доводиться це пережити? І чи є нормою зміна смаків і запахів у жінки? 

Так, це є нормою, але зазвичай до 12 тижнів у 99% вагітних токсикоз минає. Тому просто треба пережити цей період разом з чоловіком: якщо він їсть оселедець, а це заважає вам жити, то домовтеся зрештою. (Усміхається.) Або коли він палить, а у вас від цього блювота — це також треба проговорити. 

Ой, у мене таке було з реакцією на нашого мокрого собаку, я не виносила цього запаху…

Треба домовлятися хоча б на три місяці, а там у більшості жінок це проходить.

А як реагувати на всі фудзбочення жінки, коли, умовно, хочеться сала з шоколадом? Чи варто потакати таким примхам організму?

Якщо це не звичайна примха і не бажання привернути увагу чоловіка (нічого проти цього також не маю), а справді природа вимагає, то дайте їй це. Можливо, вам бракує якихось мікроелементів. Консультуйтеся зі своїм лікарем, звісно, але пам’ятайте, що ви маєте право на все. 

Які засоби реально допомагають полегшити ранкову нудоту?

Найкраще — коли з самого ранку чоловік приносить вам у ліжко стакан холодної води, щоб ви полежали трохи й вода потрапила в шлунок. Дуже ефективно працює ківі: з’їжте холодну половинку і полежте ще 5 хвилин. Непоганий також варіант, якщо не брати медичні елементи, ось ці льодяники від закачування — на основі лимона, імбиру тощо. Ми маємо розуміти, що центр сну і центр блювоти розташовані в одній точці. На сьогодні ми всі в стресі, тому токсикозів стало трохи більше, ніж раніше. Але все залежить від того, наскільки ви готові з цим працювати. Якщо вам пощастило з партнером, який радо вам допомагає, то переживати ранкову нудоту можна і без ліків. Якщо ж не виходить, є препарати, які трохи заспокоюють і прибирають нудоту. 

Як відрізнити токсикоз від станів, що потребують лікування?

Якщо у вас часта блювота і ви втрачаєте мікроелементи, це вже не нормально. Якщо після блювоти ви знову поїли й почуваєтеся краще, то все окей, ви все одно отримаєте свої поживні речовини. 

Тут потрібно оцінювати харчування вагітної. Тобто якщо її нудить і вона їсть цілий день, наприклад, лише мандарини й апельсини, але при цьому ходить на роботу і їй вистачає енергії, то й дитині вистачає.

Але якщо вагітна зовсім нічого не їсть, блює, не може встати з ліжка, тут 100% потрібна увага і допомога. Є таблетовані форми і є крапельниці, коли вже слабкість сягає критичних рівнів. Зазвичай ми здаємо всі мікроелементи й відновлюємо їх якнайшвидше, аби дитині нічого не бракувало. 

Окремо хочу, аби ви підтвердили або спростували найпопулярніші «вагітні міфи»: сон лише на лівому боці, заборона на б’юті-процедури, перельоти й інтимне життя.  

Абсолютно немає значення, на якому з боків ви будете спати. Єдине, до чого ми можемо бути прискіпливими, — це все ж таки до сну на спині. Справді, є момент, який може завадити, — синдром нижньої порожнистої вени. Коли ми лежимо на спині, весь кровотік між головою й ногами йде зверху вниз. І от текла собі річка, і все було добре, а тут на її шляху з’явився камінець, який ще й росте. Зрозуміло, він річку перекриває. Жінки з цим синдромом відчувають дискомфорт: їм і на УЗД лежати важко, і вдома вони аж задихаються. Природа посилає попереджувальні знаки… Якщо ж у вас таких незручностей не виникає, спіть і на лівому, і на правому боці, і на животі, і на спині. Вагітна все одно вмоститься так, щоб їй було зручно. 

Інтимне життя зазвичай дозволяється, якщо немає загрози переривання вагітності, вкорочення шийки матки або кров’янистих виділень. Але все індивідуально. Є моменти, які лікар може дозволити навіть за наявності кров`янистих виділень.

Для мене дуже актуальне питання перельотів під час вагітності — особисто я все життя вважала, що це заборонено. І мої рідні, звісно, аналогічної думки, тому нещодавно моє відрядження до Мілану було скасоване на сімейній нараді за 2 хвилини. 

Я зі своїм сином вивчала якось, звідки взялися казки та міфи. Так от міфи виникли після того, коли декілька ситуацій повторилося. Це не статистично значимо, але вони були. Тому статистика намагалася нам щось довести або/чи налякати нас. Були проведені дослідження: взяли когорту жінок, яка літала за кордон, і тих, які лишалися вдома. Абсолютно однаковий процент викиднів і передчасних пологів був виявлений у тих, хто літав, і у тих, хто не літав. Тому навіть дівчата, які працюють стюардесами, літають під час вагітності. Але оскільки вони весь час на ногах, з 24-го тижня їм відповідно до норм полегшують умови праці. Однак це зовсім не через те, що вони перебувають у повітрі. Тому літати можна на будь-якому терміні. Водночас статистично викиднів більше в першому триместрі, тому лікар страхується і може не рекомендувати вагітній летіти в перші тижні. Багато що залежить від самої вагітної: якщо вона спокійно проходить кордон, не хвилюється, очікує на подорож і розуміє, що після дороги вона відпочине й поспить, то все прекрасно. Якщо ж вона з перших хвилин дороги на нервах і страхах, то краще лишатися вдома.

Єдиний параметр, який слід враховувати перед перельотом, — це обов’язкові терміни саме в авіаперевізників. Це зазвичай вказується при купівлі квитка. Загальнодозволений термін — до 32 тижнів вагітності. Якщо переліт довгий, подбайте про компресійну білизну й кожну годину намагайтеся вставати. Те ж саме треба робити і в потязі, і в автомобілі, бо наш кровоплин не звик до такого навантаження, тому його треба розганяти. 

Б`юті-процедури варто обговорювати з лікарем, який нас веде, чи з косметологом окремо?

Скоріше за все, починаєте завжди зі свого косметолога — з того, чи взагалі він працює з вагітними й чи має для цього сертифікацію. Наприклад, лазерну епіляцію можна робити скрізь і на всіх термінах, тому що лазер не проникає до дитини і ніяк не шкодить їй. Так само не шкодять ботокси й гіалуронові кислоти. Але питання не тільки в цьому. Пам`ятаємо про те, що під час вагітності рівень гормонів у всіх різний. Тому навіть якщо ваш косметолог ідеальний, він вміє все і працював з вагітними, саме у вас може бути та неочікувана реакція, яку ви не готові побачити. Я часто спостерігаю, як гіалуронова кислота, навіть та, що була введена до вагітності, роздувається до зовсім неестетичних об’ємів. Підкреслю: косметологічних процедур, які можуть дістати до плоду, дуже мало, це практично неможливо. Але питання у вас, вашій гормональній системі й індивідуальній (алергічній) реакції. Тому завжди треба розуміти: заради чого?

Якби ви могли зараз звернутися до всіх українських вагітних жінок, що б ви їм сказали?

Я б лише подякувала їм за сміливість прийняти таке важливе рішення в умовах війни. Отримуйте задоволення, кожна з вас уже гідна найвищої нагороди.


Реклама

Популярні матеріали

Обираємо аромат на зиму 2025/26: новинка від парфумерного бренду з...


Цей жакет, який обожнювали наші бабусі в 70-х, повертається у моду в...


Winter edition: лімітована зубна паста зі смаком глінтвейну від...


Читайте також
Популярні матеріали