У реаліях повномасштабної війни український бізнес дедалі частіше бере на себе функції, які раніше не були його пріоритетом — допомагати, захищати, рятувати. Яскравий приклад — історія компанії Brammer, яка до 2022 року спеціалізувалася на виготовленні металевих конструкцій для шкіл і громадських просторів. Після початку вторгнення команда на чолі з Іриною Коваль кардинально змінила вектор діяльності — і запустила виробництво тактичних візків. Ці пристрої стали критично важливими на полі бою: вони дозволяють евакуйовувати поранених однією людиною без використання рук — завдяки кріпленню до тактичного пояса, а також допомагають транспортувати боєкомплекти, провізію та спорядження. Візки Brammer уже врятували понад 120 000 життів.
Ірина Коваль, співзасновниця та керівниця компанії, стала цьогорічною переможницею премії «Створено жінками» — ініціативи, яка відзначає українських підприємиць, що розвивають власну справу всупереч війні, спростовують стереотипи щодо «жіночого» підприємництва і надихають інші бізнеси змінювати країну. Перемога в конкурсі передбачає грант на розвиток проєкту та членство у Франко-українській торгово-промисловій палаті — це відкриває нові можливості для масштабування життєво важливої ініціативи.
.jpg)
Ми поспілкувалися з Іриною про те, як Brammer адаптувався до викликів війни, що стоїть за створенням кожного евакуаційного візка, як змінюються потреби військових — і що означає бути підприємницею в часи, коли бізнес має буквально рятувати життя.
Премія «Створено Жінками» вже сьомий рік підтримує бізнес, що діє в умовах війни. Що означає для вас ця перемога після всього, що пережила компанія Brammer з початком повномасштабного вторгнення?
Це визнання роботи нашої команди, яка пройшла повну переорієнтацію в виробництві. Дякуючи журі Премії «Створено жінками», які виділили наш проект, ми маємо потужну інформаційну та медіа підтримку, що допомагає розкрити суть нашої справи та долучити більше небайдужих до порятунку життів поранених.
Ваш проєкт — системи засобів евакуації BRAMMER — врятував понад 120 000 життів. Як виникла ідея переорієнтувати виробництво металевих конструкцій на такий напрямок?
З 2020 року ми виготовляли металеві конструкції: лавки, альтанки, дитячі та спортивні майданчики, меблі для шкіл згідно зі стандартом НУШ. Після повномаштабного вторгнення більшість працівників компанії Brammer вступила до лав ЗСУ. Будучи у вирії військових подій, наш інженер побачив потребу і створив креслення першого тактично-евакуаційного візка. Там ми створили перший зразок. Після проходження випробувань в реальних бойових умовах, ми вдосконалили модель і прийняли рішення поставити її в серійне виробнитво.
Ви отримали грант 200 000 грн і членство в Франко‑українській торгово‑промисловій палаті. Як ці ресурси допоможуть масштабувати виробництво — та яка ваша найближча амбіція?
Отриманий грант допоможе в закупівлі нового обладнання, що дозволить виготовляти більшу кількість засобів евакуації в одиницю часу. Частину отриманих коштів буде спрямовано на нові розробки у сфері порятунку життів і не тільки.
Оскільки цей проєкт довгий час існував на волонтерських засадах та фінансувався народом України, наша найближча амбіція заключити державні договори безперервного постачання засобів евакуації для ЗСУ. Друге — це вихід на європейський ринок із тактично-евакуаційним обладнанням, бо ми маємо досвід, яким би хотіли поділитись. В реалізації цих пунктів нам допоможе членство в Франко‑українській торгово‑промисловій палаті та її ділові зв’язки.
Премія відзначає три напрямки: оборону, інновації та соціальний бізнес. Як поєднати ці тенденції — що для вас є провідною мотивацією?
Провідна мотивація — це дати можливість батьку повернутись живим, сину обійняти матір, а коханому бути поруч із дружиною. Наш проєкт поєднує всі три напрямки. Він має оборонний напрямок, бо ми допомагаємо під час евакуації на полі бою. Інноваційний, бо ми мобільні у вирішенні проблем, які дає нам сьогодення. Соціальний напрямок очевидний, бо результат нашої роботи — врятовані життя.
Члени журі зазначають, що мета премії — спростувати стереотипи щодо «жіночих» бізнесів. Як, на вашу думку, змінювалася роль жінок-підприємиць в Україні за останні роки? І чи зіштовхувалися ви в роботі з такими стереотипами?
На моєму шляху кар’єрними сходами поруч зі мною були переважно чоловіки. Тож колеги, керівництво і на зараз партнери чоловічої статі завжди були підтримкою і стимулом зростати ще більше. Не секрет, що сьогодні в Україні жінка на своїх плечах несе велику відповідальність. Але не зважаючи на надвелике навантаження ми розвиваємось, прагнемо більшого і йдемо вперед. Наша мета, як цивільних — зробити все, щоб захисниці й захисники повернулися в кращу країну, ніж та, що була до повномасштабного вторгення.
Які головні виклики у вас були при налагодженні виробництва тактичних візків в умовах війни? Як вдалося їх подолати?
Викликів було досить багато, ми їх успішно подолали. Основним викликом стало створення команди з нуля та налагодження виробничих процесів, так як основна частина працівників захищала країну. Другий виклик — безперервна мобілізація працівників із оновленої команди Brammer. Рішенням цього питання стало навчання і підготовка для самостійної роботи молодих спеціалістів, а саме випускників коледжів, таким чином ми і продовжуємо свою якісну роботу і передаємо досвід наступному поколінню.
Також виклик, який актуальний і на зараз, — це пошук якісних комплектуючих для нашого виробництва. В Україні обмежена кількість деталей, які нам необхідні. На зараз ці питання ми закриваємо, але надіємося, що розширення зв’язків через членство в Франко‑українській торгово‑промисловій палаті допоможе нам більш ефективно вирішувати це питання.
Під час роботи ви, ймовірно, стикалися з екстреними потребами на фронті. Який випадок чи історія, пов’язана з евакуацією за допомогою «Браммер», стала для вас особливо важливою?
1. Історія, яка нам надблизька. Створивши нову команду Brammer ми були готові, що наші працівники будуть захищати Батьківщину. Володимир, який працюючи в нашій компанії відзначив своє 25-річчя, невдовзі був мобілізований до лав ЗСУ. Під час першого бойового завдання отримав поранення. Понад три доби не було змоги надати йому кваліфіковану допомогу через обстріли. Тож коли Володимира евакуювали, він постійно втрачав свідомість. Однак під час евакуації він усвідомив, що побратими доставляють його до безпечного місця на нашому візку. Цілком можливо, що візок, який врятувв його життя, був зроблений його власними руками.
2. Робота нашої компанії не обмежена в часі, в днях тижня. Ми завжди на зв’язку. Нічний дзвінок, евакуація, часу обмаль. Запит військових чіткий і зрозумілий. Нашим захисникам треба швидко евакуювати побратимів, всього є дві доби. Вранці відбулась швидка відправка, бо тільки думка про той факт, що військові витягують побратимів на поліетиленовій плівці, краяла все всередині. Наші візки справді необідні, вони доказово дієві!
Як змінюються потреби та запити ваших клієнтів — військових, волонтерів, медиків — сьогодні, порівняно з початком вашого проєкту?
Війна не зупиняється, ми також. Запити військових ми чуємо, і кожен зворотній зв’язок, який стосується наших виробів, завжди опрацьовується. Запити бувають надзвичайно різними, ми втілюємо свої ідеї в виробництві моделей, дослухаючись до думки захисників. Наприклад, на зараз активно під час бойових завдань використовуються квадрацикли, ми в той же час розуміємо, що на них одночасна евакуація декількох осіб стає можливою. Отже, створюємо і випускаємо причіп для евакуації на швидкості до 60 км/год, який закриває своїм призначенням відразу декілька потреб: евакуацію до 3-х військових, перевезення спорядження та перевезення провізії.
Також своїм виробництвом розвинулись в гілці інженерних візків, візків для медиків. Їхньою особливістю є те, що евакуація в повністю горизонтальному положенні стала можлива. Для себе робимо висновки, що ми йдемо в ногу із часом, активніші бої — активніші ми. Разом наближаємо Перемогу!
Що б ви порадили іншим жінкам‑підприємицям, які хотіли б адаптувати бізнес під актуальні виклики країни? Як поєднувати інновації, смисл і ефективність діяльності?
Ніколи не можна стояти на місці, розвивайтесь, навчайтесь, досліджуйте, пізнавайте цей світ. Країна розвивається, коли ми рухаємось, тож ми не маємо права зупинятись. Кожна із нас робить свій внесок, сіє свою зернинку в ціле поле звершень та Перемог. Іноді вам може здаватись, що перепон на шляху безліч, але віра в світле майбутнє не має затьмаритись дріб’язковими негараздами. Не бійтесь, крокуйте сміливо, мрійте! Наші військові боронять нас, нехай вони із гордістю повернуться в дім і країну, яку ми боронили по-своєму!
