Архітектура опори: особисті історії жінок, які пройшли протезування

Після початку повномасштабного вторгнення тема інклюзивності українського суспільства набула особливої актуальності. Тисячі людей — військових і цивільних — зазнали поранень унаслідок російської агресії, проте зберегли рішучість і прагнення жити активно. Разом із тим в Україні відбулися суттєві зміни у сфері реабілітації: відкриваються сучасні центри протезування, працюють команди мультидисциплінарних фахівців, розвивається реконструктивна хірургія.

Але відновлення охоплює не лише медичну площину. Йдеться про повернення до повноцінного соціального, професійного, культурного життя — не менш насиченого, ніж до травми. У його основі лежать підтримка та інклюзивність, що стають ознаками зрілого суспільства. 

«ELLE Україна» вірить, що інклюзія починається з відкритості та чуйності. Саме тому ми запустили спецпроєкт «Архітектура опори» — серію інтерв’ю з жінками, які пройшли протезування. Це історії про відновлення і силу; внутрішню опору, яку неможливо зламати. 

Героїні проєкту — цивільні жінки і військовослужбовиці, які пройшли протезування у Центрі воєнної травми Superhumans і Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN. Вони розповіли про життя під російською окупацією у Херсоні та евакуації з-під обстрілів із села Мощун, перші кроки під час реабілітації і вихід на подіум на протезі у межах Ukrainian Fashion Week, появу нових хобі та відкриття власного бренду, а також відкриття власної сили і прагнення повернутися до війська. 

Кожну з історій читайте детальніше — в інтерв’ю із серії «Архітектура опори». 

«Я, звісно, дуже сподівалася, що мені врятують ногу. Я кричала лікарям: "Так, врятуйте мені ногу, мені ще треба заміж вийти, танцювати у себе на весіллі!" А мені відповідали: "Боже, вона досі жартує"». 

Мешканка Херсона Тетяна Заікіна разом із братом прямувала до свого магазину в селищі Білозерка, коли в їхнє авто влучив ворожий FPV-дрон. Тетяна отримала важке поранення і втратила ліву ногу. 

В інтерв’ю вона розповіла про життя під час окупації, звільнення Херсона і шлях до відновлення, а також згадала, як жартома просила фахівців додати антидронову рушницю до її протеза. 

«Реабілітація, протезування, навчання ходьби на протезах — це просто допомога в тому, щоб бути знову активною. Це просто робота, аби в майбутньому мати можливість повернути свою фізичну активність».

Військовослужбовиця Ада Саксман у вересні 2024 року на Вугледарському напрямку наїхала на протитанкову міну, внаслідок чого втратила ліву ногу. Праву ногу лікарі щосили намагалися зберегти, проте її зрештою також довелося ампутувати. Нині Ада продовжує реабілітацію у Superhumans, працює над власним брендом і прагне повернутися у військо.

Для ELLE.UA Ада Саксман розповіла про відновлення після поранення, мрію повернутися до походів у гори і слемів на металфестах і запуск власного мерчу.

«Я зрозуміла, що я сильна. Завжди була плаксивою дівчинкою в плані образ, несправедливості. Це лишилося незмінним, але тепер розумію, що я сильна». 

5 березня 2025 року Ірина Наконечна разом із чоловіком прогулювалася у Кривому Розі, коли за 30 метрів від них влучив російський «Іскандер». Вибух призвів до значного пошкодження плеча Ірини, а також ампутації лівої ноги вище коліна. Її чоловік, на жаль, від отриманих травм помер. 

Для ELLE.UA Ірина розповіла про нове хобі, яке відкрила для себе у процесі відновлення, і поділилася словами підтримки для тих, хто тільки розпочинає реабілітацію. 

«По завершенні реабілітації мені запропонували роботу в UNBROKEN, бо я досить швидко опанувала протез. Я стала на нього на 27-й день після ампутації. Всі процеси загоєння відбувалися дуже швидко. У мене було дуже сильне бажання ходити, і це давало мені мотивацію якомога швидше відновитись». 

У грудні 2022 року внаслідок ДТП Вікторія Хемич втратила ногу, а по завершенні реабілітації — приєдналася до команди реабілітаційного центру UNBROKEN, а також вийшла на подіум Ukrainian Fashion Week і червоний хідник Каннського кінофестивалю. 

Вікторія поділилася своєю історією відновлення, розповіла про вплив травми на сприйняття світу й життєві погляди, а також зміни, яких потребує українське суспільство задля більшої інклюзивності. 

«Скажу словами тих, хто мене знає: зі мною не могло бути по-іншому, я не могла здатися, не могла зламатися. З першого дня, коли мене везли в лікарню, я знала, що стану на протез і буду ходити. Може в мене просто такий характер». 

Галина Грабалюк отримала поранення 28 лютого 2022 року. Внаслідок прямого влучання російського снаряда у їхній з чоловіком дім у Мощуні Галина втратила ногу вище коліна. Спершу жінка отримала механічний протез у Києві, однак не пройшла повноцінної реабілітації. З часом вона помітила зміни у своїй поставі й замислилася про вторинне протезування. 

Про свій шлях до відновлення, найскладніші етапи реабілітації, а також відбудову дому у Мощуні Галина розповіла ELLE.UA.

---