Дефіцит заліза — форма анемії, яка часто опиняється у полі зору дієтолога. Сьогодні разом із зірковою українською дієтологинею Наталею Самойленко говоримо про залізодефіцитну анемію — найбільш розповсюджений тип цієї хвороби.
Прояви:
Слабкість та зниження переносності фізичних навантажень (відчуття серцебиття);
Спотворений смак і нюх (бажання їсти крейду, крохмаль, подобається запах бензину, мокрого асфальту);
Біль, печіння і згладженість сосочків язика;
Сухість шкіри, болючі тріщини в кутиках рота;
Пошкодження нігтів (бліді, крихкі, з нерівностями) і волосся (тонке, ламке, з роздвоєними кінчиками, легко випадає).
Підтвердити залізодефіцит (явний чи прихований) можна за результатами загального аналізу крові та рівнем феритину. І тут важливо зазначити, що раціоном ми не лікуємо цю хворобу. Залізодефіцитна анемія — це діагноз, що потребує консультації лікаря та призначення відповідного лікування.
Чи можливо уникнути залізодефіциту?
Так, повноцінний різноманітний раціон щодня та знання деяких секретів засвоєння заліза гарантують значні запаси й уникнення дефіцитного стану за умови здорового шлунково-кишкового тракту.
Продукти — рекордсмени за вмістом заліза:
1. Тваринного походження (біодоступність заліза 17-22%): яловича та куряча печінка та інші субпродукти, баранина та яловичина, птиця, риба сімейства лососевих та консервовані морепродукти.
2. Рослинного походження (біодоступність заліза 5-7%): гарбузове насіння, мигдаль, цілозернова вівсяна крупа, гречка, приготована зі шкіркою картопля, батат і пастернак, бобові (квасоля, нут, сочевиця), тофу, шпинат та сухофрукти (курага й родзинки).
Всмоктуванню заліза сприяє вітамін С. Це означає, що додавання до страви свіжого салату, зелені або ягід як десерт до обіду створює відмінну комбінацію з вищепереліченими продуктами.
І навпаки, перешкоджають засвоєнню заліза молочні продукти, соєвий білок, речовини, що містяться у чаї, каві, какао, фітинова кислота з зернових. Пам`ятайте, що профілактика — це про щоденну сумлінну працю й дисципліну, але це завжди легше й цікавіше, ніж боротися з наслідками дефіцитів у вигляді хвороб.