Венеція, XVI століття, розквіт Ренесансу. Саме в цей час жив і творив аристократ, алхімік, вчений і завзятий мандрівник Альвізе Грітті. Зі своїх мандрів ця натхненна людина, блискучий і сміливий розум своєї епохи, привозив враження про нові міста і країни, людей і стрімко мінливий світ. А вдома Грітті довго працював над ароматними формулами парфумів, які пробуджували б у кожному, хто їх вдихне, розум і почуття.
Кілька століть по тому, у 2010-му, у Венеції з`явився бренд Gritti — нащадки талановитого алхіміка повертають до життя його чудові парфумерні формули та саму душу епохи Відродження.
Засновник сучасного бренду Gritti — Лука Грітті, нащадок знатного венеціанського роду Грітті. У нього економічна освіта, а парфумерному ремеслу він навчався самостійно. Логотип бренду — справжній родинний герб родини Грітті, девіз на ньому звучить так: «Не дозволяйте труднощам зламати себе». Фраза, яка сьогодні особливо резонує з кожним українцем.
Також бренд сповідує філософію про те, що справжня розкіш не може бути голосною та надто помітною. Саме про це розповідають два нових аромати бренду: «Ваніль Тана» та «Мускарія», з якими нещодавно відбулося знайомство гостей-інфлюенсерів та журналістів у просторі BROCARD Niche Bar.
Камерна презентація ароматів Gritti «Ваніль Тана» і «Мускарія» не нав’язувала трактувань — вона запрошувала до уважного слухання. Тут аромат був не об’єктом, а станом: тим, що розкривається поступово й залишається в пам’яті назавжди. Парфумерні прем’єри окреслили дві полярні грані чуттєвості в максимально насиченій, екстрактній концентрації, яка забезпечує багатошаровість композиції та створення справжньої магії між ароматом та шкірою.
Так, «Ваніль Тана» — композиція, натхненна подорожжю парфумера на Мадагаскар, де він знайомився з традиційним, дуже дорогим та тривалим способом обробки ванілі — її мацерацією у деревині баобаба. Це дозволяє перетворити ваніль з гурманської, смачної — на земну, з присмаком деревини.
Ідея неймовірно стійкого аромату — передати відчуття сяйва особистості, теплого внутрішнього сонця, завдяки нотам свіжої ванільної орхідеї, іланг-ілангу, рожевого перцю, дорогоцінному абсолюту ванілі, бобам тонка, деревині баобаба, сандаловому дереву, амбрі та білому мускусу. Коли аромат трішки розсіюється, ви починаєте відчувати його глибинну тілесність, близькість до шкіри. Це те світло, яке всі ми із задоволенням демонструємо світу, розповідь про те, що нам комфортно бути собою.
Але без світла не буває тіні. Об`ємний аромат «Мускарія» — це особистий парфум самого засновника, який він носив довгий час і використовував виключно для себе, і лише через 15 років прийняв рішення поділитися ним зі світом. Аромат побудований навколо бензоїна — особливої сировини, яка використовувалася для очищення простору та занурення у певний стан. На відміну від ладану, який структурує та ніби тягне вверх, бензоїн навпаки, аромат який заземлює, повертає в тіло, дозволяє відчути своє коріння.
Аромат вважається дуже інтимним, що тісно зливається зі шкірою і має делікатну та багату ауру з бергамоту та дуже м`яких нот спецій, які забезпечують стартову яскравість. Далі йдуть лабданум, бензоїн, троянда та італійська шкіра, які забепечують тілесність та глибину. Ваніль, пачулі, амбретта в базі створюють ефект другої шкіри та дають можливіть зустрітися зі своєю внутрішньою тінню. Цікаво, що на розігрітій шкірі цей аромат абсолютно магічним, незрозумілим чином, починає звучати розкішним пачулієвим шоколадом.
Емоційної глибини зустрічі надало особисте звернення парфумера й засновника бренду Луки Грітті. Його слова звучали як запрошення довіритися відчуттям і дозволити аромату розкритися природно — на шкірі, у пам’яті, в настрої. Без пояснень і формул, із повагою до свободи кожного сприймати аромат по-своєму.
У залі панувала зосередженість: гості вдумливо вдихали ноти, вловлюючи найтонші нюанси. Цю майже медитативну тишу м’яко підтримувало просекко La Tordera, додаючи зустрічі легкості й натхнення.
У цій зустрічі втілилася справжня природа Gritti — бренду, що не просто створює парфуми, а передає в них венеційську пристрасть до життя. Тут, серед ароматів «Ваніль Тана» і «Мускарія», італійський почерк Луки Грітті відчувався фізично: у вмінні поєднувати розкіш із легкістю та перетворювати подію на приватну розмову, де головною завжди залишається емоція.
