Бренд Gushka представляє нову колекцію предметів домашнього декору, натхненну українською традицією та красою природного розквіту — «Зацвіли косиці».
Назва «косиці» походить від гуцульської назви едельвейса «косиця» або ж від гуцульского «закосичувати» — прикрашати квітами. Косиці в гуцульському діалекті мають також ще одне значення, а саме декоративні китиці з вовни (чи кінського волосу), якими прикрашали весільні деревця, збрую коней, святкові строї. У народній творчості зустрічаються рядки: «Нав’язали на деревце веселі косиці…» — символи радості, життя та спільності.
«Працюючи над новою колекцією, ми прагнули віднайти спосіб продовжити літо та закарбувати його красу. Вплести у килими цвіт полонин, зберегти у вовні тепло сонця й силу гір, щоб навіть серед тиші й холоду дім залишався наповненим світлом і барвами. Квіткові мотиви ми взяли за основу, тому що в нашому розумінні “косиця” говорить про красу простої форми, силу й ніжність; вона звучить так, ніби сама мова розквітає», — коментує Дарина Луканюк, співзасновниця та креативна директорка бренду Gushka.
При створенні візерунків команда Gushka надихалася українськими килимами XIX століття. «Попередні покоління залишили нам в спадок багату культурну спадщину. Чимало ще не досліджено, дещо не збережено. Наше завдання в тому, щоб передати успадковане майбутнім поколінням. Ми не беремо на себе роль сенсотворців. Відчуваємо свою місію як таку, щоб транслювати і підсилювати те, що було закладено нашими предками. Саме тому в процесі розробки нової колекції ми вивчали орнаменти килимів 19 століття. У них закарбовані барви гірських полонин, квіткові мотиви та візерунки, які прикрашали побут і свята українців. Ці килими були не лише текстилем, а й носіями енергії, творчості й настрою», — додає Дарина.
В колекції представлені подушки, ліжники та доріжки, які зіткані вручну на давніх верстатах. Кожен виріб звучить сам за себе і не потребує додаткових легенд, адже говорить мовою кольору та фактури. Це квіти, що проростають у тканині. Це святкова радість, збережена у візерунках. Це живий зв’язок між минулим і сучасним, який триває доти, доки ми здатні бачити красу в простому.
