За вирощеними діамантами майбутнє, переконана Юлія Кушер, яка з 2018 року розвиває український ювелірний бренд Solo for diamonds. За цей час Solo for diamonds встигли встановити два рекорди Гіннеса — за найбільший штучний діамант у світі — і довести, що дорогоцінне каміння можна видобувати етично, без шкоди для довкілля. Про місію бренду, технологію вирощування лабораторних діамантів, зміни на ринку та унікальний проєкт Solo by з відомими українцями Юлія Кушер розповіла в інтерв’ю шеф-редакторці ELLE.UA Світлані Кравченко.
Розкажіть, як почався ваш шлях у ювелірному бізнесі. Чи мріяли ви коли-небудь бути причетною до створення прикрас?
Чесно кажучи, я ніколи не мріяла займатися ювелірним бізнесом. Зараз, коли я говорю про діаманти, то усміхаюся, хоча колись було багато сліз. Сказати, що мені сильно не подобалося те, чим я займаюсь, — не сказати нічого. Світ діамантів — надзвичайно жорсткий чоловічий світ зі своїми канонами, правилами гри та законами. І хоч виглядає все дуже яскраво, дорого й казково, я не пам’ятаю, щоб на діамантових біржах раніше зустрічала жінок.
Мені взагалі не дуже подобалися прикраси, й особливо діаманти. Це, напевно, тягнеться з дитинства, бо, коли я була дуже маленькою і вдягала якісь брязкальця чи біжутерію, мій брат казав: «Боже, зніми це все! Ти виглядаєш як новорічна ялинка». Саме після цього, напевно, я надовго перестала носити будь-які прикраси. Проте у долі, схоже, були щодо мене свої плани.
Минуло 9 років, відколи я почала займатися ювелірними прикрасами, й зараз мені дійсно дуже подобаються діаманти. Але не тільки тому, що вони — серце прекрасного ювелірного виробу, а й тому, що це неймовірний матеріал. Мені цікаво розглядати гранування, включення (маленькі крапочки, бульбашки повітря, шматочок іншого мінералу), прораховувати усі кути, товщину рундиста, граней, висоту корони — це дійсно ціла наука, яка заворожує. Я радію, що наразі саме ми, Solo, поширюємо в Україні світову традицію: дарувати каблучки з діамантами. Впевнена, що кожен українець заслуговує на діамант, і особливо той, що вирощений в Україні. Дуже багато смислів таїться в цих дорогоцінних каменях, окрім їхньої краси: це й міць, і сила, і те, що це український продукт. Це надає їм ще більшої значущості.
Сьогодні ви є світовими рекордсменами й лідерами на українському ринку вирощування діамантів. Як ви вважаєте, завдяки чому вам вдалося досягти таких результатів?
Таких результатів нам вдалося досягти завдяки команді. Бо саме люди розробляють технології, покращують їх, кожного дня експериментують і намагаються створювати краще і краще.
Чим лабораторні діаманти відрізняються від природних?
Вирощений камінь нічим не відрізняється від природного, окрім способу добування. А так вони мають абсолютно ідентичні параметри. Це дійсно справжній діамант, просто вирощений людиною.
_(5).jpg)
Які є методи вирощування діамантів? І скільки днів чи місяців триває цей процес у середньому?
Є два методи вирощування: HPHT (High-Pressure, High-Temperature) і CVD (Chemical Vapor Deposition). Ми використовуємо саме HPHT-метод, оскільки він є більш природним — відтворює процеси, які відбуваються в земній корі. Для цього нам потрібна висока температура (1200–1500°C) та високий тиск (40–50 кілобар). Ми не робимо ніяких додаткових маніпуляцій із каменями після того, як дістаємо їх із пресу: камінь лише піддається грануванню і стає діамантом. Більшість компаній використовують метод CVD — хімічний осад із газової фази: він є більш лабораторним, і зазвичай камені виростають кубічної форми та коричневого кольору, який потім відбілюють. Однак у цього методу є недолік: колір, швидше за все, буде нестабільним — тому ми все ж за більш природний спосіб вирощування.
Процес вирощення одного діаманта в середньому триває близько місяця. Розмір каменя залежить від технології. Використовуючи метод HPHT, ми розміщуємо затравку (маленькі алмази) у комірку для росту, і це дає змогу виростити камінь потрібного кольору від одного до десяти каратів.
0n1a7010.jpg)
Як лабораторні діаманти сьогодні змінюють ринок?
З появою вирощених діамантів ринок дійсно змінився, оскільки до цього він був досить консервативним і монополізованим. Через відсутність альтернативи це був дуже дорогий продукт: ринок налічував кілька гравців, які контролювали ціни.
З появою вирощених каменів продукт став більш доступним, і набагато більше людей отримали змогу носити діаманти. Крім того, такі камені вважаються екологічнішими. Кілька років тому Мартін Рапопорт сказав, що вирощені діаманти вже виграли битву за Miele (це маленькі камені, що використовуються в ювелірці як розсип), і зараз постає питання, чи виграють вони битву за каблучки для заручин. Саме на них сьогодні звертає особливу увагу молодь.
З досвіду роботи на американському ринку можемо підтвердити, що з десяти каблучок, проданих у магазинах, вісім — з вирощеним діамантом, і лише дві — з природним. Ринок змінюється, хоча деякі гравці дуже цьому противляться. А введення санкцій проти російських діамантів з 1 січня 2024 року ще більше сприятиме популяризації вирощених діамантів, оскільки у них досить прозоре походження, яке дуже легко відстежити, тому все більше і більше людей робитимуть вибір саме на їхню користь.
Які головні виклики сьогодні стоять перед індустрією? І яким ви бачите майбутнє штучних діамантів через 5–10 років?
Щодо головних викликів — це, напевно, технологічність. Наразі індійський і китайський ринки пропонують досить велику кількість вирощених каменів. Вони поки можуть вирощувати діаманти невеликих розмірів, однак не мають сертифікатів, які підтверджують екологічність каменів, починають демпінгувати в ціні, що впливає на ринок загалом.
Я бачу перспективи. І вже навіть йдеться про те, що до 2025 року ринок вирощених діамантів займатиме 30% від усього ринку видобутку алмазів, тому він точно розвиватиметься далі.
Розкажіть про персоналізований підхід до виготовлення прикрас від Solo for Diamonds.
Щодо прикрас Solo for Diamonds та персоналізованого підходу, то ми вирішили, що маємо запропонувати найбільший вибір каблучок для українців, аби вони мали змогу зробити пропозицію своїм коханим так, як вони собі це уявляють. Дуже багато дівчат, я впевнена, мріють сказати заповітне «так!» і отримати велику обручку з діамантом. Мені хочеться, щоб кожна дівчина була дійсно приємно здивована та задоволена презентом як найкращим вибором свого майбутнього чоловіка.
Як ви вважаєте, чому люди, навіть живучи в країні, де триває війна, продовжують купувати діаманти?
Бо вони продовжують жити. Багато людей одружуються і хочуть зробити цей день особливим. В умовах війни саме любов дає поштовх не просто продовжувати жити, а й подвоїти силу боротьби.
Якщо мене питають, чи на часі займатися діамантами, коли в Україні війна, я завжди відповідаю, що пишатися Україною — завжди на часі. І те, що ми робимо, прославляє Україну не тільки тут, а й за кордоном. Країна має працювати, люди мають змогу працювати, отримувати зарплатню, платити податки. Бізнеси мають це розуміти. На них велика відповідальність: продовжувати свою діяльність, забезпечити команду роботою і дати можливість українцям триматися та йти до перемоги.
Як виникла ідея масштабного проєкту «Solo By…»? За яким критерієм ви відбирали героїв? І як відбувався сам процес створення прикрас?
Якщо чесно, я багато думала, як допомогти українцям дізнатися про українське, ще більше пишатися своєю країною й вірити, що українці можуть усе. Одного дня я звернула увагу, що за останній тиждень чимало людей почали звертатися та питати поради, яку каблучку обрати, який камінь кращий... І зрозуміла, що в нас в Україні досить мало тих, на кого рівняються в ювелірній сфері, тих, хто дійсно створює щось унікальне. Тому я вирішила, що буде досить класно залучити відомих українців, які б створили ексклюзивні прикраси, що надихнули б українців частіше одружуватися. (Посміхається.)
Ми намагалися підібрати різних героїв із різних сфер. Оскільки ми досить технологічна і прогресивна компанія, то і героїв обирали за схожими цінностями. Мені було цікаво, як саме вони бачать свою каблучку, оскільки всі звикли до класики. Проте ми, як бренд, прагнемо бути законодавцями моди в ювелірному мистецтві. Тому було вирішено створити «Solo by…», щоб відомі українці показали, з якими обручками прозвучало б їхнє «так!», і змотивували інших на цей важливий крок, для якого ми вже підготували широкий вибір прикрас.
Як змінилася соціальна відповідальність бізнесу за останні два роки? Як це позначилося на вашому бренді?
Коли почалася війна, я перший місяць не розуміла, кому потрібні наші діаманти й чи потрібні взагалі, коли летять ракети та все вибухає. Тому завод був закритий на деякий час, але, коли до нас почали звертатися з тим, щоб купити обручку і зробити пропозицію, я зрозуміла, що ми не можемо позбавити людей цієї можливості, до того ж хтось мав просувати український продукт. Ми маємо працювати, маємо підтримувати країну, маємо розвиватися — кожен у своїй сфері, як може. І якщо таким чином нам вдасться допомогти Україні, то треба допомагати, бо сьогодні чомусь часто знецінюють економічний тил, забуваючи про те, що наша країна не може продовжувати воювати, повністю зупинивши бізнес-процеси. Люди, які зможуть працювати в тилу, будуть сплачувати податки, донатити та підтримувати фронт. Бізнес має бути свідомим і відповідальним, аби країна й далі могла виборювати свою свободу.
