Історія одного твору: п'єса «На Кожум'яках» Івана Нечуя-Левицького, яка стала основою для легендарної «За двома зайцями» Михайла Старицького

До 185-річчя з дня народження Левицького

Чи не кожен українець хоча б раз бачив легендарний фільм «За двома зайцями», знятий на Кіностудії ім. Довженка, в якому зіграли Олег Борисов (Свирид Петрович Голохвостий), Маргарита Криницина (Проня Прокопівна Сірківна), Микола Яковченко (Прокіп Свиридович Сірко), Ганна Кушніренко (Євдокія Пилипівна Сірчиха), Наталія Наум (Галя) та інші. Заснована на однойменній п`єсі українського драматурга Михайла Старицького, кінострічка розповідає про цирульника Свирида Голохвостого (чи, як він сам себе називає, Голохвастова), який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і водночас залицяється до бідної, та надзвичайно красивої дівчини Галі. Фільм, так само як і п`єса, на якій він був заснований, став важливим надбанням української культури та підняв безліч гострих запитань: від соціальної нерівності до висміювання українських русифікованих міщан Києва.

Та не всі знають про те, що основою для легендарної комедійної п`єси Михайла Старицького стала міщанська комедія на 5 дій українського прозаїка і драматурга Івана Нечуя-Левицького під назвою «На Кожум`яках», створена у 1874 році. Події в п`єсі розвиваються в історичній місцевості у Подільському районі Києва під назвою Кожум`яки, де за часів Київської Русі жили прості ремісники-кожум`яки. В центрі сюжету — цирульник Свирид Гострохвостий, який, бажаючи розбагатіти, сватається до заможної Єфросини Рябкової. Водночас чоловік залицяється й до двоюрідної сестри Єфросини Олени. Як і в п`єсі Старицького, все таємне рано чи пізно стає явним — Гострохвостого викривають і проганяють із власного весілля.

Комедію було опубліковано у двох виданнях: у 1875 році — під назвою «На Кожум`яках», і в 1887-му — з деякими правками по сюжету та оновленою назвою «На Кожум`яках. Міщанська комедія на 5 дій. Друге виправлене видання Івана Левицького». Цікаво, що в першому виданні у кінці п`єси відбувається примирення родичів, тоді як у другому ця сцена відсутня. Попри цікавий сюжет та колоритних персонажів, п`єсу визнали малосценічною, тобто не придатною для театральної постановки. Обробити твір доручили Михайлові Старицькому, який входив до гуртка театральної та письменницької інтелігенції, створеного на початку 1880-х років для роботи над збагаченням українського театрального репертуару.

Навесні 1883 року Старицький завершив обробку твору й написав листа Нечую-Левицькому.

«Дорогий і вельмишановний Іван Семенович! Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум`яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію. Будьте ласкаві, прочитавши, найшвидше його повертайте назад з одповіддю. […] Также тут треба додати і мені наполовину праці, то чи не дозволите мені узятись за це і чи не признаєте в такім разі правильним, щоб і я коло Вашої фамілії поставив свою, себто щоб було написано: комедія Левицького — Старицького? Коли згода, то продивіться план, зробіть свої уваги і пришліть мені його зараз же, тоді я мерщій візьмусь до діла. Хоч у моєму плані і стоять деякі фрази, але це тільки нарис, про що буде розмова, — у настоящій комедії вони можуть бути зовсім інакшими», — йшлося в ньому.

Того ж року постановкою переробленої п`єси зайнялась театральна трупа Михайла Старицького. У першій в історії театральній постановці п`єси «За двома зайцями» зіграли Панас Саксаганський (Голохвостий), Марія Садовська (Проня), Іван Карпенко-Карий (Сірко). Прем`єра 4 листопада 1883 року у Києві пройшла з великим успіхом й відтоді й до цього дня легендарна комедія не полишає репертуар українських театрів. Також у 1890 році перероблена комедія була вперше опублікована під назвою «Панська губа, та зубів нема. (За двома зайцями). Комедія із міщанського побиту. З співами й танцями в IV діях» й зі вказанням авторства Івана Нечуя-Левицького та Михайла Старицького.


Реклама

Популярные материалы
Читайте также
Популярные материалы