Сьогодні, 27 серпня, міг би відсвяткувати свій 82-й день народження легендарний український актор Богдан Ступка. Герой України та лауреат Шевченківської премії все своє життя присвятив розвитку українського театру та кіно — на його рахунку більше ніж 100 ролей в кіно та понад 50 театральних. Проте легендарний українець відомий не лише своєю акторською майстерністю й неоціненним внеском у розвиток театру й кіно, а й влучними, мудрими та сповненими гумору цитатами.
В день народження Богдана Сильвестровича, який він ділить з генієм пера Іваном Франком, згадуємо його найкращі цитати про театр, життя, Україну, жінок й не тільки.
.jpg)
«Треба постійно бути закоханим. Не тільки в жінку, не тільки в каштан, не тільки в місто. У все, що є у житті, треба бути закоханим. І треба радіти. Треба навчитися радіти».
«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому».
«Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені — велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес».
«Я бачив величну Амазонку, але подих у мене перехоплює від спокійної величності Дніпра… Розкіш Версалю вразила мене, та мені більше до вподоби затишна краса Масандрівського палацу в Криму… Я бачив ще багато чого, але я люблю Україну. І вірю: ви теж любите!»
«Цікаво, коли людина сама до чогось доходить. Люди, і особливо діти, не люблять, коли їх вчать».
«Головне, що варто розуміти українцю, — це те, що він унікальний, тому що вільний!»
«Театр дає людям надію — невеличку, але таку потрібну у наш час. Надію на те, що людина — не скотина. Будь-яке суспільство повинне давати людині надію на життя».
«Жінка може зробити чоловіка, а може його кинути під ноги. Усе, як захоче жінка».
«Все наше життя — суцільна імпровізація, а значить, все наше життя — це джаз».
«Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори. Треба бути терплячим, але істину золотих слів для нинішнього покоління закривають золоті гори».
.jpg)
«Шекспір сказав: “Світ — театр і ми всі в ньому актори”. А Сковорода ще доповнив, сказав: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”. Я думаю, це правильно».
«Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою».
«Я граю людину, а людина — вона у цім світі однакова».
«Український глядач — найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми — громадяни однієї країни, і обов’язок кожного — зберегти її культурне багатство».
«Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу».
