Цими днями в 1914 році у Львові формувався легіон «Українські січові стрільці», який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 року. Що стало передумовою до його створення, чим він відомий та яку роль відіграв у відновленні українського війська? Розповідаємо у нашому матеріалі.
.jpg)
Штурмова бригада УСС
В перший день Першої світової війни, 1 серпня 1914 року, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, порушила питання про організацію у складі австро-угорської армії окремого українського формування. Австрійський уряд, який гостро потребував добровольців, дав свою згоду на цю ініціативу, а вже 6 серпня Головна Українська Рада та Українська боєва управа проголосили маніфест про створення українського добровольчого легіону під назвою «Українські січові стрільці» (УСС).
Створення добровольчого українського легіону у складі австрійської армії було своєрідною спробою створення нового українського війська, яка мала важливе значення для підняття патріотичного духу. На заклик Головної Ради про приєднання до легіону відгукнулося майже 30 тисяч добровольців. Втім, австрійський уряд, який насторожено ставився до патріотичних настроїв українців, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядром легіону стали активісти патріотичних товариств «Сокіл», «Січ» та «Пласт», до них доєднувалися студенти, гімназисти, інтелігенція й не тільки.
Українська боєва управа
Головним отаманом УСС було обрано українського громадсько-політичного діяча Володимира Старосольського, а його заступником — публіциста, громадського діяча, надалі автора проєкту стрілецького головного убору Дмитра Катамая. Добровольці швидко сформувалися у стрілецькі групи в різних частинах Галичини, а згодом — і у чоти, сотні, курені, а також офіцерські школи та близько 50 товариств «Січових стрільців».
Російські війська наступали на Галичину, і січові стрільці, яких зібрали на перший збір у Стрию, відійшли на Закарпаття, де мали навчитися військової справи. Учасників легіону готували до бою на курсах, де вони навчалися польової та бойової служби, стрільби, а також військової теорії. Цікаво, що для навчання було спеціально видано близько десятка українськомовних підручників.
Сотник Українського легіону січових стрільців Осип Будзиновський із солдатами його сотні
Після недовгого навчання на Закарпатті сотні січовиків відправили боронити Карпатські гори, а пізніше вони брали участь у боях у найгарячіших точках фронту. Найбільшими воєнними перемогами УСС стали оборона Борецького та Ужоцького перевалів, битви за гори Маківка і Лисоня. Гора Маківка стала символом перемоги українців над московськими загарбниками — через сотні років після Полтавської битви українці знову зійшлись у бою з росіянами та перемогли.
Бойовий дух українських воїнів піднімала, зокрема, пісня «Ой у лузі червона кали́на…» — гімн УСС, який став широко відомим після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Українська пісня, що була написана на початку 1914 року в підавстрійській Галичині Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття «Розлилися круті бережечки», активно виконувалася січовими стрільцями та згодом стала народною.
Вояк УСС у військовому строю
Хоча австро-угорська армія та УСС, що входили до її складу, зазнали поразки в Першій світовій війні, однак роль січовиків у визвольній боротьбі українців протягом усього ХХ століття неможливо переоцінити. Пам`ятаючи про свою кінцеву мету, якою була незалежна й неподільна Україна, січові стрільці займалися не лише військовою, а й культурною та просвітницькою діяльністю.
Легіон з національною символікою, власними одностроями й відзнаками, а також українською офіційною мовою та термінологією також популяризував українську музику, організовував театри, школи та просвітницькі осередки, серед яких, зокрема, Пресова квати́ра УСС — культурно-просвітня формація УСС, головним завданням якої було збирання, поширення та збереження матеріалів з історії легіону, збереження традицій стрілецтва. З часом її функції поширилися на духовне, культурне й просвітницьке життя УСС.
Гурток Пресової Кватири у полку УСС
Серед найвідоміших членів УСС: Євген Коновалець, Роман Сушко, Микола Загаєвич, Степан Шухевич, Іван Андрух, Ольга Басараб та безліч інших імен, які надалі зіграли важливу роль у боротьбі за Україну.
