Натела Чхартішвілі-Зацаринна протягом п’яти років працює генеральною продюсеркою телеканалу M1. За цей час вона разом зі своєю командою встигла реалізувати десятки успішних проектів та відкрити нові обличчя для музичної індустрії. Не завжди робота на телеканалі є передбачуваною, і особливо це стосується реакції аудиторії на програму — чи буде багато переглядів і чи позитивно поставляться глядачі до того, що побачать на екранах.
«Якщо ти хочеш зробити щось класне, то над цим треба попрацювати, поночувати в монтажці, попереробляти кілька разів, можливо, повернутися до вихідного варіанту…», — розповідає Натела Чхартішвілі-Зацаринна.
В цьому інтерв’ю вона поділиться особливостями своєї роботи та закуліссям розробки телевізійних проектів.
Чим відрізняється генеральний продюсер музичного телеканалу від генерального продюсера звичайного телеканалу? Які ваші обов`язки в роботі?
Я не була генеральним продюсером іншого телеканалу, крім музичного, тому напевне сказати важко... (Посміхається.) Думаю, телебачення є телебачення: процеси продакшена практично однакові. Робота продюсера полягає в тому, щоб знайти для команди проектів людей, які взаємодіють між собою. Всі ми є частиною великого творчого процесу, і він не може відбуватися благополучно та продуктивно, якщо в колективі є непорозуміння, конфлікти та недружні стосунки.
Між оператором, сценаристом, адміністратором і ведучим обов’язково має бути коннект! Продюсер як телеканалу, так і в принципі проекту стежить за тим, аби ці процеси не порушувалися.
У 2016 році ви почали працювати генеральною продюсеркою M1. Як це — змінити місце роботи і відразу обійняти керівну посаду?
Я повернулася по суті до свого рідного дому, просто на позицію вищу, ніж обіймала до цього. Моє повернення 2016-го року — це ніби п’ятирічна «відпустка». (Посміхається.) Колектив частково змінився, але «кістяк» керівників і топ-менеджменту залишився — і цим М1 якісно відрізняється від інших каналів. ТБ — це по суті суцільна «плинність кадрів», тут же — була і є згуртована команда керівників, яка навчилася працювати одне з одним. І це величезний плюс!
Як створити потрібну атмосферу серед працівників? Як організувати продуктивну роботу і зарекомендувати себе як професіонал?
Більшість співробітників телеканалу вважає мене такою собі «мамою». Просто я на власному досвіді зрозуміла: на роботі ми проводимо суттєву частину свого життя. І не важливо, керівник ти чи просто в колективі — неможливо взяти й оминути сімейні питання. На ранкових ефірах, які в нас були щоденно, поки виходила програма «Guten Morgen», перші півгодини на каналі за чашкою кави ми проводили з режисером апаратної, ведучими, гримерами… Так розумієш, що людині накипіло. Ми й досі обмінюємося сімейними питаннями: як там діти, батьки, кішки-собаки… Коли розповідаємо про це, то нам легшає — і робочий процес рухається набагато динамічніше й якісніше.
І знання особистих моментів у жодному разі не заважає регулювати з колегами робочі питання.
Якщо мені не подобається, як сценарист прописав ідею програми, це не підходить — ми розпочинаємо творчий диспут. Але всі співробітники, з якими я працюю багато років, знають: хоч би що трапилося під час обговорення проекту, якщо треба допомогти в особистому питанні — завжди допоможу.
Які складові успішного проекту, що приносить прибуток?
Є дуже багато різних складових… Але найголовніша з них — люди. Маю на увазі не просто наявність професіоналів своєї справи. Важливо робити все від щирого серця і вкладаючи максимум зусиль, емоцій, праці, часу... Це ж чиста творчість; тут не вийде відпрацювати «зміну» з 10:00 до 18:00 — і «вимкнутися» з процесу. Ти маєш бути постійно на цій хвилі, обмірковуючи, доопрацьовуючи, «доточуючи» ідею. Ти працюєш не просто заради праці як такої, а заради того, хто твій продукт потім дивиться. Ми ж відповідальні за entertainment! Це одна з найособливіших ніш.
Часто керівники регулярно перемішують творчі групи, аби колектив команди конкретного проекту оновлювався. Це може бути корисним, але далеко не завжди. Простіше досягти результату, коли тебе розуміють з півслова... Але ризик залучення «новеньких» може бути і виправданий. Ми не боялися брати молодь без досвіду роботи: такі кадри здатні на нестандартні рішення. А мені ніколи не було складно навчити, якщо людина не знає чогось! Наші співробітники розбіглися вже по всьому телебаченню: знімають фільми, ролики, кліпи...
Ми одне одному багато в чому зобов’язані: вони віддали частину себе в якийсь період, а ми їм надали платформу для розвитку. Потрібно вміти відпускати, якщо розумієш, що людина готова йти далі. Головне — залишатися в позитивному коннекті.
Як відбувається запуск проекту? Який шлях від ідеї до реалізації?
Унікальної формули створення та запуску проекту, на жаль, не існує, інакше нею вже всі б користувалися. Але це не означає, що потрібно працювати напівсили — навпаки, важливо, щоб усі процеси робилися не просто добре, а відмінно! Коли є задум того чи іншого проекта, збирається команда, яка зважує всі «за» та «проти» ідеї, реалізації, продакшена з урахуванням потреб телеканалу та його аудиторії. Буває, що колектив після перегляду пілотної програми впевнений в успіху, але він не приходить. Або монтаж проекту починає змінюватися перед самим запуском, бо так підказує зробити продюсерська інтуїція.
Життя робить нам різні сюрпризи... Є проекти, які створюються довго, детально проговорюються, продумуються... А є такі, що народжуються за місяць! Таким є для нас «Декрет вже не секрет» зі Світланою Тарабаровою. Ми запросили її стати ведучою хіт-параду «SHAZAM chart» — і Світлана, як відповідальна співробітниця, попередила, що вона при надії на ранньому терміні, тому через час у кадрі дещо збільшиться в розмірах. І так ми вирішили спробувати зняти з нею реаліті, тим більше що подібний досвід у нас уже був. Це все відбувалося в перший «глибокий» локдаун… На деякі зйомки режисерка навіть сама їздила без операторів та інженерів, аби не наражати Світлану на небезпеку.
Окремо можу сказати про M1 Music Awards — один із найскладніших проектів, який готується майже рік, як тільки закінчився попередній! Це купа підрядників, невимірна кількість нарад, спілкування з зірками та їхнім менеджментом... Тут, звичайно, складно підібрати мегаколектив, щоб усі були дружні. Більше скажу: зібрати всіх на одну загальну нараду практично неможливо! (Сміється.)
З ранніх проектів М1 виокремлю «Guten Morgen», через який пройшла колосальна кількість зіркових ведучих! Багато хто не витримував божевільного ритму тиждень-через тиждень прокидатися о п’ятій ранку. Дехто працював упродовж місяця, без «змінок». Це той ще стрес для людини… Але завдяки команді всі складні моменти залишились у пам’яті далеко не на першому місці.
Проекти можуть бути швидкими, коли ми підлаштовуємося під актуальну новину чи героя, якого аудиторія «вимагає» зараз. Свої корективи до наших планів, щоправда, може навіть погода чи сезонність вносити!
Наприклад, документальну драмеді про Ірину Білик ми робили два роки, бо не встигли зняти натурні кадри восени — і чекали на наступну осінь, аби надолужити втрачене! Вкрай складно втримати команду, щоб вона не «розлетілася», не забути все розпочате…
Не буває легкої «здобичі», зрозуміла це ще зі студентських часів. Якщо ти хочеш зробити щось класне, то над цим треба попрацювати, поночувати в монтажці, попереробляти кілька разів, можливо, повернутися до вихідного варіанту… Після перегляду готової програми може виникнути думка, що саме тут треба було зробити інакше, бо немає межі досконалості! Продакшн — це мегаскладний процес, і телеглядачі не повною мірою це усвідомлюють, та й чи важливо їм це усвідомлювати? Ми, у свою чергу, знімаємо програми про програми, про той самий Awards, але це все одно виходить розважально.
Що робити у випадку, коли на етапі розробки проект здавався успішним, а вже після запуску ви зрозуміли, що він не набере потрібну кількість аудиторії і не отримає очікуваний прибуток?
Телевізійники — народ дуже жорсткий. У моїй практиці є достатньо прикладів, коли канал, запустивши проект, розуміє, що той не працює. Починається «перетягування» програми по «сітці» у сподіваннях на те, що якщо зміниться час програми, все запрацює. Робиш промо, анонсування — і нічого. Тоді проект знімається з ефіру. Ми розуміємо, що це була наша помилка, але передбачити все ми не можемо. Таке зустрічається і у великих телеканалів, і в нішевих.
Буває таке, що ідея здається хорошою, але немає можливості її реалізувати? Або немає певних ресурсів, щоб ідея стала реальністю? Як діяти в такому випадку?
Наш канал має певний бюджет, у рамках якого ми працюємо. Безумовно, ми розуміємо, що можна було б зробити якось інакше, маючи інші гроші на конкретний проект... Є проекти, які лежать у папці, припадають пилом і просто чекають свого часу. Наприклад, вихід програми «Декрет вже не секрет» у конкретний період ми просто не могли передбачити. Так, така ідея в принципі існувала, але задля її втілення мала збігтися низка факторів: наша готовність, наші бюджети, бажання знаменитості впустити в життя своєї родини цілу бригаду людей. Уявіть: Світлана тільки-но прокинулася і ще в ліжку, а знімальна — вже під вікнами. Або занедужала старша дитина — а головній героїні командують, що всі заряджені знімати.
Немає таких проблем, які не можна творчо вирішити. Якщо є ідея, але ми не можемо її реалізувати, слід змінити ідею.
У випадку з музичним телеканалом завжди в пріоритеті залучити відомих артистів чи презентувати нових артистів, враховуючи те, що вони не наберуть таку аудиторію? Як знайти баланс — щоб не перевантажити одними й тими ж обличчями, але й не показувати тільки тих, хто починає свій шлях?
Упродовж усього періоду існування М1 в «обличчя телеканалу» ми брали велику кількість як відомих, так і молодих музикантів. У кандидатах завжди мала бути присутньою яскрава харизма. Наприклад, Іван Дорн прийшов до нас, поділився контентом, який робить... Ми й вирішили спробувати його в якості ведучого. І це було не для того, аби допомогти йому розкрутитись: ми самі відчували в ньому потенціал. Він, до речі, пропрацював у нас досить довго. Зрозуміло, що ранкові підйоми для артиста, який перебуває в активному гастрольному графіку, — це дуже жорстоко... Але певну місію він виконав для нас, як і ми для нього. Потап і Настя вели у нас «Guten Morgen», коли були на піку популярності. Це був суцільний челендж: вони поверталися з концерту в іншому місті (або навіть країні) одразу в кадр і читали сценарій у машині. При цьому — відмічу! — завжди були мегапідготовленими! Дует «Алібі» відпрацював річний проект... Зараз дуже тішить ведучий Артем Пивоваров. Не можемо сказати, що перші його проби сильно підкорили… Але людина постійно працює над собою та вдосконалюється.
Спершу він дуже хвилювався: енергія знімального майданчика дуже відрізняється від концертної зали. Там тебе зустрічають «хвилею» очікування та любові. Тут же — тиха студія з кількома операторами, і режисер щось говорить у «вухо». А тобі треба відпрацювати так, аби глядач, перебуваючи біля екрану, не захотів перемикати.
Настане час, коли Артем не встигатиме приділяти час телезйомкам — і ми приймемо його рішення. І, безумовно, чекатимемо на нових молодих артистів!
