Ексклюзив ELLE: Ніна Матвієнко у зйомці «Щирі. Свята» 

Відома українська співачка вбралась у вишитий полтавський кожух, розповіла про улюблені місця відпочинку та власну «таємну кімнату» в Музеї Івана Гончара

14 листопада у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється виставка проекту «Щирі. Свята». Відвідувачі матимуть нагоду побачити традиційні костюми з різних куточків України та придбати благодійний календар.

«Через вбрання, прикраси, символи ми розповідаємо історію свят, говоримо про родинні цінності, обряди», — пояснює організатор проекту, керівний директор ТЦ «Домосфера» Наталія Кравець. 

Цього року обличчями «Щирих» стали 15 відомих українців, серед яких співачки Ніна Матвієнко та Джамала, телеведучі Леся Нікітюк та Руслан Сенічкін. Зірки приміряли костюми та атрибути, без яких наші предки не уявляли справжнього свята. Ніна Матвієнко знялася для світлини, присвяченої народним традиціям на Миколая. 

Ніна Матвієнко

Спеціально для читачів ELLE співачка поділилася ставленням до національного костюма, спогадами дитинства та найзаповітнішою мрією. 

«Щойно я зайшла, як побачила посмішку. Усі посміхалися, і я зрозуміла, що тут щирість, тут сонце і тут правда», — Ніна Матвієнко про те, чим для неї став проект «Щирі. Свята».

На знімальному майданчику людно. У центрі уваги — Ніна Матвієнко. На ній — елегантна бордова намітка та світлий вишитий кожух. Може здатися, що співачка не переодягалась і позує «у своєму» — настільки природно і впевнено вона почувається в цьому образі. 

Насправді артистка демонструє автентичний одяг, який є експонатом музею. На Полтавщині такі вишиті кожухи батьки справляли доньці до весілля, аби в майбутньому, уже в статусі молодиці, вона носила його як святковий верхній одяг. 

Комфорт користування традиційним костюмом — не на показ. Поза проектом як сценічний, так і буденний гардероб Ніни Матвієнко перегукується з народною вишуканою модою наших прабабусь. 

«Я і сама вмію робити одяг, але все одно замовляю собі вбрання, — зізнається співачка. — Маю декілька традиційних нарядів, зокрема сукні. Образ для повсякдення шукала довго: не траплялося нічого унікального, в усіх уже було щось подібне. А я завжди хочу, щоб у мене було найкраще». (Сміється). 

Молодшій онучці артистки два з половиною роки. Тож зіркова бабуся особливо милується традиційним одягом для малюків. Вона зізнається, що в такі миті згадує свою дитячу полотняну сорочечку з написом «Ніна» та вишитими бережками. 

«Зараз стало значно більше благодійних проектів, з’явилася потреба з боку соціуму в них. Що це змінило? Передусім, нас. Ми стали щирішими, добрішими, прихильнішими до подвигів, зумовлених і розумом, і серцем», — Ніна Матвієнко про зміни у суспільстві.

Ніна Матвієнко вперше бере учать у «щирих» зйомках. Однак саме третій проект ТЦ «Домосфера» — знаковий для її родини. Увесь прибуток від продажу благодійного календаря організатор спрямує на підтримку Музею Івана Гончара. 

«Іван Гончар — мій свекор, дідусь моїх дітей і батько мого чоловіка, тому зрозуміло, що підтримка музею для нас дуже важлива, — ділиться співачка. — Наразі це крапля в морі. Але крапля точить камінь не силою, а частим падінням».  

Із експонатами цього музею у Ніни Матвієнко пов’язані найтепліші спогади. Наприклад, раніше вона вірила в існування міфічного «спільного» українського костюму. І лише завдяки родині Гончарів дізналася, що традиційні вбрання різняться і чи не кожен український регіон має власне бачення народного строю. 

На сторінках календаря «Щирі. Свята» — вбрання із Західного Поділля, Покуття, Середньої Наддніпрянщини, Гуцульщини та Галичини. 

«Кожен куток країни — це автентичність, особливість. І настрій, і костюми, і типажі. Якщо ми й відрізняємося від світу чимось добрим, то це щирістю, любов’ю і відкритістю, якої нема більше ніде».

І ще один яскравий спогад — перший візит пані Ніни до родинного гнізда Гончарів. Співачка пригадує: хата була заповнена автентичними речами та іконами. 

«Після знайомства з чоловіком мені відкрився зовсім інший світ, — пригадує вона. — У його батька, Івана Гончара, була малесенька кімната, у якій стояло тільки ліжечко, а решта простору була наповнена унікальними екземплярами народної культури. Я не знаю, як воно все там уміщалося».

Невістка Гончара і нині залюбки проводить вільний час у музеї. Зізнається, що має там «свою кімнатку» — крихітний кабінет, де можна побути наодинці з думками. 

Окрім Музею Івана Гончара Ніна Митрофанівна полюбляє відвідувати Національний музей літератури України та Музей національної архітектури і побуту:

«У Пирогові ти опиняєшся в такому собі неймовірному просторі буття! Відчуваєш себе причетним до всього, що навкруги, заходиш до хаток — і возвеличується дух, — ділиться враженнями співачка. — Я дуже хочу, щоб це все збереглося. Можливо, нічого не вартує в цьому житті більше, ніж зберегти культурну пам’ять для нащадків. Вони виростуть європейцями із більш загальним світоглядом, але важливо, щоб у них у «рюкзачку серця» завжди була пам’ять про свою батьківщину».

Кадр з календаря «Щирі. Свята»

14 листопада у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється виставка проекту «Щирі. Свята». 
Благодійний календар «Щирі. Свята» можна уже зараз замовити. Прибуток від продажу ТЦ «Домосфера» передасть Національному центру народної культури «Музей Івана Гончара». 
 


Реклама

Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


«Діамант — найгарніша і найбажаніша інвестиція»: засновниця Diva...


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Читайте також
Популярні матеріали