Попри гендерний паритет абітурієнтів медичних ВНЗ України, керівні посади у сфері охорони здоров’я переважно займають чоловіки. Здавалося б, той факт, що керівником Міністерства охорони здоров’я вперше в Україні стала жінка — Уляна Супрун, має стати сигналом до поступового вирівнювання гендерного дисбалансу на керівних посадах у медицині. Чи так це і з якими складнощами стикається жінка-лідер у медичному бізнесі сьогодні, ми обговорили з доктором Оленою Богославець — генеральним менеджером із впровадження інновацій у косметології та засновницею клініки AB Clinic.
Розкажіть, будь ласка, як ви прийшли до медицини? Ви з династії лікарів?
Я з династії технарів. (Усміхається.) При цьому мій шлях у медицину розпочався від народження. У мене були вроджені шуми в серці, до 7 років я перебувала під постійним наглядом кардіолога та багато часу проводила у лікарнях. Не знаю чому, але мені подобалися люди в білих накрохмалених халатах, завжди холодний стетоскоп, запах антисептиків і та впевненість, із якою трималися лікарі, ніби вони знали якийсь секрет. Мене все це просто заворожувало. Ще до школи я точно знала, що хочу бути лише лікарем, хоча батьки мріяли про кар’єру економіста для мене. І коли після школи я вступила і до медичного вишу, і на економічний факультет, пішла за своєю мрією до медицини.
Чи виправдала медицина ваші очікування? Чи відчуваєте ви зараз, що наблизилися до здійснення мрії?
Я маю стетоскоп і медичний халат — так що формально мрія збулася. (Посміхається.) Насправді зі старших класів я захоплювалася генетикою. Мені хотілося знайти відповідь на питання, чому організм людини старіє, як цього можна уникнути або хоча б відстрочити. Я точно пам’ятаю той момент, коли вперше відчула, що батьки не молодшають з роками. Коли повернулася додому після літніх канікул, мені здалося, що вони начебто зменшилися, поменшали. Зрозуміло, що вони не змінилися, це я виросла за літо. Але це відчуття, яке мене злякало, я запам’ятала назавжди. Тому моєю великою мрією було прискорити anti-aging-прогрес, зробити технології збереження молодості доступними в Україні. Зараз я керую клінікою, яка допомагає людям якнайдовше почуватися і виглядати молодими. Тому з упевненістю можу сказати, що мрія справдилася.
Яким був шлях від випускниці медичного ВНЗ до керівниці клініки?
Він був одночасно прямим та довгим. У тому сенсі, що кожен крок наближав мене до того місця в житті, де я зараз. Разом з тим цих кроків знадобилося чимало, оскільки я не мала можливості прийти до клініки батьків, де вже все організовано та налагоджено до мене. З іншого боку, весь пройдений шлях збагатив мене цінним досвідом, якого б не вдалося отримати на «теплому місці».
У Буковинському державному медичному університеті я обрала спеціалізацію «Медична справа», бо жодної епігенетики чи геронтології, які мене цікавили, там, зрозуміло, не було. Комплексних досліджень у галузі збереження молодості та довголіття у моїй альма-матер також не проводилося, і я сфокусувалася на дерматології як доступній галузі досліджень вікових змін у клітинах. Пройшла стажування на кафедрі дерматології, а після закінчення навчання для проходження інтернатури обрала напрямок дерматології у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця у Києві. У цей час набирала популярності методика біоревіталізації, коли введення високомолекулярної гіалуронової кислоти запускає процес самооновлення тканин. Щоб мати можливість усебічно вивчити цю техніку клітинного омолодження, я пройшла навчання від фармацевтичної компанії, яка розробляє та виготовляє препарати на основі гіалуронової кислоти. Я розуміла, що протестувати такі новаторські техніки в Україні я зможу лише у клініці естетичної медицини. Так я почала працювати в клініці “Амазонка”, де багато практикувала з гіалуроновою кислотою та спостерігала за ефективністю такого омолодження на прикладі пацієнтів з різним анамнезом.
Це був чудовий досвід. Тому що навіть у дорогих лабораторіях ви не побачите, як той чи інший засіб працює на живому пацієнті, а не на клітинному масиві. А в клініці можна отримувати цінну медичну інформацію без дорогих інвестицій. Так я почала вивчати інші інноваційні засоби естетичної медицини, пройшла десятки сертифікованих програм та стажувань — а за всі ці роки їх уже накопичилися сотні. Ріс мій професіоналізм та досвід, і мене запросили до клініки «МАКС-ВЕЛЛ» очолити процес її комплексної реорганізації.
Це ж не лікарська, а радше менеджерська робота. Вам складно було наважитися змінити напрямок діяльності?
Це був той випадок, коли ви посилаєте у всесвіт запит і він дає вам знак. Я на той час достатньо спостерігала пацієнтів після пластичних операцій, щоб розуміти, що це не має нічого спільного з антиейджингом. Це просто точкове вирішення конкретної проблеми пацієнта у короткостроковій перспективі. Щоб отримати довгостроковий ефект, потрібен інтегративний підхід до омолодження, який починається з діагностики та продовжується побудовою індивідуальної малоінвазивної програми для конкретного пацієнта. Програма ця повинна включати не тільки комплекс медичних процедур, а й зміну способу життя, дієти, психологічних установок, нормалізацію метаболізму тощо. Тільки так і пацієнт, і клініка матимуть довгостроковий ефект.
Про цей інтегративний підхід я розповіла випадковому, незнайомому мені відвідувачеві чергової професійної конференції. На мій подив, він запитав: «А можете таке зробити в моїй клініці?» Уже за тиждень я розпочала виконувати нові обов’язки на новому місці. То справді був складний, але дуже цікавий досвід. Я рада, що все склалося саме так.
Цей проєкт був успішним?
На фінальній стадії проєкту реорганізації мене запросили до іншої клініки, щоб повторити досягнуте. Вважаю, це означає, що проєкт був успішним. Ці проєкти вселили в мене впевненість у власних силах, і я зважилася на відкриття власної клініки інтегративного фізіологічного омолодження AB Clinic.
Чи ви стикалися з дискримінацією в медицині?
Смішно, але найпоширеніша відповідь на це запитання: «Знаю, що є така проблема, але особисто я з нею не стикалася». Більшість жінок, які досягли якихось успіхів, зазвичай відповідають саме так. Знаєте чому? Тому що не хочуть образити своїх наставників, партнерів та друзів-чоловіків та викликати у них почуття провини. Тому відповім так само: проблема є, але я з нею не стикалася.
Вести свій бізнес виснажливо, навіть якщо робота приносить задоволення. Що дозволяє уникати вигоряння?
Я можу помилятися, але мені здається, що вигоряння — це не про трудомісткість, а більше про розчарування. Коли люди не розуміють, навіщо роблять те, що роблять. Коли всі їхні зусилля не дають видимих результатів. У такій ситуації дійсно шкода того часу, який міг бути витрачений приємнішим чином. Решта — це втома. Я не відчуваю вигоряння, просто інколи втомлююся. У такі моменти роблю те, чого потребує організм. Іноді це інтенсивне навантаження та адреналін — тоді займаюся сноубордом, вейкбордом, кросфітом, тенісом. У моменти, коли душа просить спокою, — малюю, граю в гольф, можу покататися верхи чи на велосипеді.
Які три звички допомагають довше залишатися в ресурсі?
Достатньо спати, правильно харчуватися та прислухатися до себе.
Назвіть свою особливість, за яку вас можуть не любити оточення, але яка допомагає в роботі.
Чудова пам’ять. Я чудово пам’ятаю, хто, що і коли мені говорив, про що ми домовлялися. Тому зі мною не проходить номер «ой, ви всі не так зрозуміли, такого не було». Працюючи зі мною, треба це враховувати.
Як вам удається вести бізнес та залишатися жіночною?
Можливо, річ у тому, що в мене досить жіночний бізнес. (Усміхається.) Я сама дотримуюся тих принципів фізіологічного омолодження, які пропоную пацієнтам у клініці. Тому повинна мати відповідний вигляд.
Що ви можете побажати читачам?
Обирати в житті те, що робить вас цілісною та щасливою особистістю. Любити життя у всьому його різноманітті, приймати себе справжнього і зберегти свою істинну молодість якнайдовше.
Автор: Ганна Іванова
